У “Слузі народу” вважають візити Медведчука до Росії державною зрадою та планують покарати за це

Там хочуть розробити законопроєкт, який заборонятиме вести перемовини від імені України неуповноваженим особам.

Голова комітету із зовнішньої політики Верховної Ради та депутат від “Слуги народу” Богдан Яременко заявив, що планує розробити законопроєкт, який передбачатиме покарання за ведення перемовин від імені України неуповноваженими на те особами.

Про це він розповів в інтерв’ю ТСН.ua.

“Це моя приватна ініціатива, я ще не став до її реалізації, просто через брак часу. Але це обов’язково буде зроблено. У нас, на жаль, війна стала приводом для піару. І піаряться у дуже шкідливий спосіб. Тому що поїздки в Росію політиків в період війни із декларуванням принципів, які відмінні від державної політики не наближають мир, а віддаляють його, оскільки дезінформують російське керівництво і російський народ з приводу справжніх намірів України. Ми не маємо наміру домовлятися в обхід свого суверенітету, в обхід своїх інтересів. Це росіяни повинні зрозуміти. Тому оці вояжі для того, щоб попіаритися на темі, “нюхнуть” газу, це шкідливо. Ціна цього – людські життя. Це треба трактувати тільки так”, – розповів Яременко.

За його словами, такі дії варто трактувати як державну зраду, а карати за це ув’язненням. Він також зазначив, що скасування недоторканності від 2020 року лише сприятиме цьому.

“Зараз треба, щоб парламент підтримав цю логіку, і я сам розумію небезпеку таких нововведень, тому що ми не повинні зашкодити міжлюдському діалогу. Треба правильно все це виписати, щоб не страждали ті, хто не повинні постраждати. Експерти повинні говорити, якийсь обмін думками має йти. Але піаритися, представляти інтереси держави не такими, які вони є, і при цьому намагатись отримати від ворожої держави якісь пільги – це державна зрада. Це має каратись”, – пояснив Яременко.

Повну версію інтерв’ю із Богданом Яременком читайте невдовзі на ТСН.ua.

Нагадаємо, голова Служби безпеки України Іван Баканов заявив, що депутат від “Опозиційної платформи – За життя” Віктор Медведчук не залучався до процесу обміну полоненими. Він також зазначив, що його поїздки до Росії є “власною PR-ініціативою”. Водночас, президент Росії Володимир Путін застеріг українського президента Володимира Зеленського від переслідувань опозиції, зокрема його кума Віктора Медведчука.


“Це не дуже пристойно” – експерт про реверанси французького президента у бік Путіна

Президент Франції Еммануель Макронзустрівся з колегою Володимиром Путіним напередодні саміту “Великої вісімки” 19 серпня у своїй резиденції Брегансон на Лазурному узбережжі Франції.

Макрон і Путін спочатку зробили заяви для журналістів. Далі французька та російська делегації взяли участь у робочій вечері та провели закриті переговори, – пише Gazeta.ua.

Під час прес-конференції лідери обох держав неодноразово згадували Україну. Еммануель Макрон заявив, що РФ може повернутися до складу “Великої сімки”, якщо сприятиме закінченню війни на Донбасі.

Він також наголосив про необхідність нової зустрічі у “нормандському форматі” вже найближчим часом. Та виказав великі сподівання на українського президента Володимира Зеленського.

Свою готовність до зустрічі підтвердив і Володимир Путін. “Ми маємо це зробити. Альтернативи “нормандському формату” не існує, тому ми його підтримуватимемо”, – сказав він.

Кремль не змінить свою політику щодо України. Жодна подібна зустріч не змусить його це зробити. А президент Франції, попри це, прагне зближення з Росією в економічному сенсі.

Говорить в інтерв’ю Gazeta.ua експерт із міжнародних відносин Олександр Хара.

На що варто звернути увагу у цій зустрічі?

– Лідери держав дійсно багато говорили про Україну. Але нічого нового Путін не сказав. Із його слів зрозуміло, що Кремль продовжуватиме ту ж саму лінію. Вони не планують припиняти окупацію українських територій. Будуть тиснути на Київ різними способами. Намагатимуться переконати Захід, що саме українське небажання компромісів є перепоною для миру на Донбасі. А компроміс для росіян – це обмеження нашого суверенітету. Тож не варто сподіватися, що Москва якось змінить свій зовнішньополітичний вектор після зустрічі Путіна з Макроном.

Сторони говорили про необхідність переговорів у “нормандському форматі”. Наскільки він ефективний? Які має перспективи?

– Він неефективний. Єдине, що зміг дати “нормандський формат” – це Мінські домовленості, які насправді не є шляхом до завершення війни. Оскільки мова має йти не тільки про війну на Донбасі. Маємо протистояння з Росією у вигляді повзучої анексії Чорного та Азовського морів. Підривну діяльність РФ у культурному, інформаційному, енергетичному, дипломатичному просторі.
Переговори у “нормандському форматі” не покривають усі ці аспекти. Тож не можуть вирішити ключову проблему – зупинити агресивний режим Володимира Путіна, який хоче повернути Україну у свою сферу впливу. Також Кремль використовує українське питання, щоб розхитати стосунки між Європейським союзом і США та всередині самого ЄС.
На жаль, ми зараз не маємо альтернативного формату. Тож Україна намагається використовувати “нормандські переговори” для того, щоб хоча б нагадувати світу про війну на Донбасі та тримати на нашому боці європейські країни.

Президент Франції казав, що РФ може повернутися до складу “Великої сімки”, якщо сприятиме завершенню війни на Донбасі. Це може стати мотивацією для Москви?

– Це – нереалістична перспектива. Окрім Франції, у клубі “Великої сімки” є Америка, Велика Британія, Японія та Канада. Остання точно буде робити усе, щоб Росія не повернулась. Вони чітко дали зрозуміти, що не заохочуватимуть диктатора та агресора, поки він не змінить остаточно своєї сутності.
Пропозиція Макрона – це дипломатичний реверанс у порожнечу. Росію повернули до Парламентської асамблеї Ради Європи, незважаючи на усі вимоги. Через кілька днів влада РФ почала розганяти, бити і саджати до вязниці своїх громадян, які виходять на законні мирні мітинги за чесні вибори у Москві. Саме так виглядає будь-яке заохочення агресора. Якщо дати авансом йому якусь поступку, він буде тільки нахабніти.

Наскільки важливо для Росії повернутися до “G7”?

– Для Путіна повернення до складу “Великої сімки” теж не принциповим. Він неодноразово говорив, що існує ще формат “Великої двадцятки”. Там є не дуже демократичні країни, наприклад Китай. Тож Росія у їх компанії себе нормально почуває. Україна та вплив над нею набагато важливіші для Путіна, ніж сидіти за столом “G7”. РФ запросили туди ще за часів Бориса Эльцина, щоб заохотити розвиток російської демократії та ринкової економіки. Натомість вона перетворилась на феодальну державу. Тією політикою, що зараз провадить російське керівництво, воно чітко показує, що Росії не місце у клубі “Великої сімки”.

Французькі журналісти називали прес-конференцію Макрона та Путіна звабленням російського президента. Це так? Париж хоче зблизитись з Москвою?

– Макрон керується інтересами власної держави. Франція має певні економічні проблеми і зацікавлена у співпраці з РФ. Прагне доступу до російських ринків збуту. Хоче отримувати від Москви сировину та паливні ресурси. Це виглядає не дуже пристойно. Проте на думку Макрона, по-іншому вирішити стратегічні проблеми Франції неможливо.

Зустрічі “нормандської четвірки” найближчим часом не буде через наближення виборів у Росії. Так вважає колишній представник в мінській ТКГ Роман Безсмертний. Однак, за його словами, президент Володимир Зеленський проведе зустріч з президентом Франції Емманюелем Макроном.


Спочатку мир в Україні! Макрон висунув Путіну жорстку умову

Питання про повернення Росії у формат G8 і “реанімацію” відносин між Росією і ЄС залежить від прогресу у врегулюванні “української кризи”.

Про це на пресконференції з президентом РФ Володимиром Путіним у Франції заявив французький лідер Еммануель Макрон, повідомляє “Європравда”.

“Повернення до “вісімки”, як і повернення до позитивних відносин між Росією і ЄС, лежать через рішення конфлікту в Європі”, – сказав він, – пише obozrevatel.

Володимир Путін і Еммануель Макрон у Марселі 19 серпня

За його словами, Європа чекає від Кремля взаємодії і якнайшвидшого врегулювання кризи на Донбасі.


Пєсков тонко натякнув, чого Путін чекає від Зеленського

Президент Росії Володимир Путін позитивно ставиться до лідера України Володимира Зеленського, але головне – “не розмови, а реалізація досягнутих домовленостей”. Читати далі


“Путін сміється”: Соколова оцінила дзвінок Зеленського до Кремля

Дзвінок президента України Володимира Зеленського до лідера Росії Володимира Путіна з вимогами припинити війну на Донбасі могли викликати в останнього лише сміх.

Адже за останні п’ять років він звик до подібних закликів і не збирається на них реагувати, зазначила українська журналістка Яніна Соколова під час онлайн-зустрічі з фанатами на YouTube, – пише obozrevatel.

“Володимир Зеленський мав брифінг, на якому він розповів, що, мовляв, дзвонив Володимиру Путіну і сказав йому, що годі стріляти і вбивати наших людей. Я гадаю, що Путін за ці п’ять років агресії та окупації вже зі сміхом сприймає такі дзвінки. Тому величезний привіт Зеленському. Хотілося б, щоб не дзвінки, а дії лунали з вікон офісу президента”, – сказала вона.

Крім того, впевнена Соколова, президент має проводити брифінги на такі гострі теми регулярно, а не тоді, коли суспільство вже глибоко схвильоване переживаннями про те, що ж буде далі.

“А дзвінки Путіну… Я думаю, що ніхто з вас не має ілюзій – з цим ворогом можна говорити тільки мовою сили, і війну цю можна або виграти, або програти. Компроміси у цій ситуації є нікчемними”, – зазначила телеведуча.

 


“Путін буде дробити Україну, але в нас є шанс”, – Клімкін

Президент Росії Володимир Путін не провокуватиме великий конфлікт в Україні, а дробитиме країну за допомогою регіональних конфліктів, відколюючи регіони один від одного, вважає міністр закордонних справ Павло Клімкін.

Про це повідомляє Обозреватель.

Що буде з Україною далі, чому Мінські домовленості мертві, як російська сторона поводиться на міжнародних переговорах і чому домовитися із главою РФ щодо Донбасу неможливо, міністр розповів на зустрічі з ветеранами війни на Донбасі.

Про інтеграцію України до ЄС

Україна має шанс інтегруватися до Європейського Союзу. Я сам майже 20 років займався європейською інтеграцією, вів переговори щодо асоціації, безвізу, тому вважайте, що це є моя особиста думка. Я вважаю, що інтеграція до ЄС в найкращому разі триватиме, умовно кажучи, років 14-15. Може більше. Чому? Якщо процес інтеграції Балканів закінчиться добре за декілька років, одночасно буде ухвалене рішення про нашу європейську перспективу, а на це є реальний шанс, то потім розпочнуться переговори про вступ. Якщо ми добре попрацюємо над асоціацією, зараз із цим є міксований досвід, щось добре, а щось зовсім погано, ну і плюс країна, яка побудована за принципом олігархічних і бізнесових кланів, є невирішені питання із верховенством права, то нам ще йти і йти.

Після того як почнуться переговори про вступ, я думаю, що подальший процес триватиме 7-10 років. Це також думка наших європейських друзів, хто підтримує нашу європейську інтеграцію.

Тому якщо ми всі реально попрацюємо, то такий шанс у нас є. Але є шанс, що ми ніколи не встигнемо до останнього вагона. Сам ЄС стає все складнішим, більш євроскептичним і скептичнішим щодо розширення. Від того, як ми будемо рухатись найближчі 3-5 років, залежатиме, чи взагалі туди потрапимо чи ні. Я це кажу абсолютно серйозно.

І останнє, дуже не хотілося б перетворитися на постачальника робочої сили до ЄС: і рук, і мізків. Бо українські мізки потрібні всім. Всі країни ЄС, хоча це і невідомо, і навіть Німеччина, пропонують нам спеціальні угоди. Всі зацікавлені, щоби українців у них було більше. Українців усі люблять, бо українці – це завжди плюс і жодних мінусів.

Чи вступить Україна до НАТО

НАТО – це інша історія. На Варшавському саміті ми взяли на себе зобов’язання дійти до стандартів НАТО до кінця 2020-го року. В Альянсі в це ніхто не вірить, але кажуть: “ви працюйте, ми вам допомагатимемо”. Навіть якщо ми і досягнемо стандартів НАТО у безпековому і оборонному секторі, скажемо, що у нас є стала демократія і стале верховенство права, то все одно буде ставлення низки європейських країн, що оглядатимуться на Росію і на щось інше. На сьогодні маємо сказати чесно, що в НАТО консенсусу єдності щодо нашого членства завтра/післязавтра немає.

Як його досягнути – ідеї є. НАТО може прийти, я дуже обережно скажу це, раніше ніж за 15 років. На це у нас є шанс. Його рецепт не тільки досягти стандартів НАТО для війська, а почати мінятися самим. Якщо нам це вдасться у наступні роки – то я тут дуже великий оптиміст.

Що буде з Європейським Союзом далі?

Раніше європейська політика була побудована так, що от є християнські демократи, соціалдемократи. Зараз такого більше немає, і це тільки початок перезавантаження політики. Вона вже не буде такою, як раніше. Тому нинішні зміни еліт у ЄС – це шалений виклик. Щойно дійде справа до нашого членства у ЄС, у деяких країнах, це прописано законодавчо, наприклад у Франції і Нідерландах, відбудуться відповідні референдуми. Добре пам’ятаю голландський референдум. Не казатиму жодних нецензурних слів, я вихована людина, але чудово пам’ятаю, як ішла підготовка до нього і за що там голосували.

Власне, чому я проти референдумів? Бо коли ви туди приходите, завжди голосуєте за щось інше і дуже емоційне. Тому давайте подумаємо, як ми будемо вигравати референдум у Голландії стосовно нашого членства. Нам треба створити образ України, який би французи і голландці полюбили. Будуть ще складніші політичні еліти, і доведеться їх переконувати, що без українців нікуди, і просувати позитивний імідж України.

Хоча ви кажете: Франція, Франція… Пам’ятаєте, коли Олег Сєнцов почав голодування, то з якої країни почалися заклики щодо його звільнення? Вона не з Берліну почалася, а з Парижу.

Росія

Є глибока держава, а є суспільство. Росія – це глибока держава. Там все вирішує Путін, починаючи зі звільнення політичних в’язнів. В Україні глибоке суспільство. У 14-му році на війну пішли всі не через те, що держава добре працювала, а тому, що у кожного щось глибоко було всередині.

Еміграція українців

Ось те, що відбувається зараз, коли мільйони українців за кордоном, вважаю, що за декілька років приблизно буде так, половина українців буде тут, а половина – там.

Росії не потрібен Донбас. Їй треба показати, що у нас тотальний хаос. Тому потрібна федералізація, і Росія має це контролювати разом із Європою. Це означає, що Росія тут командуватиме, а Європа скаже “ну ок”. Перекладаю вам російську офіційну мову на українську.

Про цінність українців

Найбільша цінність, яка є в Україні – це не земля і ресурси, а виключно люди. Українці заслуговують на свободу і на справедливість. Звісно, важливий і добробут. І щоб іти своїм шляхом, використовуючи свої ресурси, нам потрібне верховенство права, розуміння принципів і зміна нашого патерналізму.

Зміни починаються з себе, а не із закликів змінити когось і казати, що ми прийдемо до влади і все порішаємо вже післязавтра.

Про звільнення українських моряків із російського полону

Знаючи про результати спілкування наших друзів із Путіним, телефонні дзвінки, і Осаку, кажу вам про це свідомо і дуже-дуже дипломатично, що це дає мені підстави вважати, що в осяжному майбутньому ми досягнемо прогресу. Детальніше не коментую. Не хочу завадити жодним рухам, які навколо цього відбуваються. Є відповідні рухи, є активність наших друзів, але є думка однієї людини, а це російського президента, який ухвалює рішення. Його метод, це завжди щось отримати. Що отримати і у кого – детально не говоритиму.

Про дипломатичний конфлікт із російським МЗС

Ми ініціювали міжнародний трибунал і виграли рішення, що українські моряки і судна мають бути негайно звільнені. Процес трибуналу триватиме більш ніж рік, і це для нас дуже важливо з точки зору нашої міжнародно-правової позиції. І коли за годину-півтори до завершення дедлайну дії трибуналу ми отримали ноту російського МЗС, а це ще було напередодні зустрічей на саміті G-20 у японській Осаці, ми розуміли, чому саме там міг початися процес повернення або неповернення до нової нормальності у відносинах із Росією. Росія також подала до міжнародного трибуналу ноту, в якій було написано: “А ми подали до України ноту, яка повністю дозволяє вирішити питання звільнення українських моряків”. Таким чином росіяни намагалися ввести всіх в оману напередодні саміту 20-ки.

Тому ми сформулювали міжнародно-правову позицію, подали свою ноту і дали її у публічний доступ, щоби Путін не міг сказати в Японії, що “все, питання вирішенео. М’яч на боці України, це вона щось не робить, а ми все зробили”. Йому це не вдалося, як і багато інших речей.

Ми говоримо, що міжнародно-правова позиція російської сторони принципово для нас є неприйнятною. Наші моряки і судна мають бути негайно звільнені.

Друга теза – назву вам п’ять юридичних рішень у рамках чинного між Україною і Росією правового поля, конвенції ООН, Ради Європи, двосторонніх угод, як моряки могли бути задіяні дуже давно. Але для цього треба, щоби одна людина сказала “ага, звільнимо”. Ми написали, що в рамках чинних між Україною і Росією міжнародно-правових односторонніх і двосторонніх документів маємо знайти рішення. Власне, зараз і відбувається.

Але Росія може вдавати все, що завгодно, навіть відкрити процес проти марсіан, які вдерлися на її територію. Тобто вони можуть завершувати свої процеси, які ми не можемо визнавати, але українських моряків вони мають відпустити.

За визначенням вони не могли скоїти жодного злочину. Ми ж не можемо їх зганьбити. Бо якби ми визнавали юрисдикцію російських судів, особливо стосовно Криму, то всі наші суди були б зруйновані. Росія хотіла захопити нас у пастку.

Правова позиція Європи щодо звільнення українських моряків викладена і я дуже сподіваюсь, що рішення в найближчий перспективі буде знайдене. Відповідні рухи здійснюються, наші друзі нам допомагають. Дуже акуратно кажу про це, щоби нікому не зашкодити.

Про конфлікт із Володимиром Зеленським

Я дуже добре розумію емоції Зеленського. Він дійсно сподівався, що Путін відпустить українських моряків ще тоді. Але нотна переписка – це справа МЗС. Ситуація була емоційною і вона вичерпана.

Про роботу із Росією

Росія використовує будь-які щілини, тому їй не варто ніколи давати зрозуміти, що у нас можуть бути хоч невеликі розбіжності нашого бачення щодо неї. Мені подобається Ізраїль. З одного боку, вони там сваряться, але потім у них одна позиція назовні. Така сама єдність назовні має бути і у нас, інакше ми Росію не переможемо.

Впевнений, що Путіну не вдасться збити нашу ключову позицію з ключових речей. Бо Путін не боїться збройних сил, у нього армія краща. Але от людей він боїться. Тому дуже важливо не втратити нашу внутрішню мобілізацію проти російської агресії.

Про Будапештський меморандум

Це була одна з найбільших помилок першого періоду української незалежності.

Мінські домовленості

Що таке Мінські домовленості – це політична домовленість, яка була підписана в результаті 18-годинних переговорів у Мінську. Це був політичний компроміс. В цих домовленостях є достойні речі, наприклад, виведення всіх іноземних військ із території України. Чого там не вдалося зробити і це не можна було зробити, бо Путін не піде на компроміс щодо Донбасу. Взагалі-то Донбас йому не потрібен і тоді не був потрібен і потім не буде потрібен. Йому через Донбас треба провести федералізацію України і вести переговори щодо України із Заходом на своїх умовах.

Мінські домовленості за своїм статусом – це політичні домовленості, в яких немає юридично зафіксованих домовленостей. Це неможливо було зробити. Коли був написаний текст і Порошенко на нараді запитав, чи підписувати, я сказав, що в такому вигляді я проти їх підписання.

Але тим не менш я їх відстоюю і можу сказати чому. На той час, щоб зупинити російський наступ – це був крок, який допоміг зробити сам факт домовленостей. Щоправда, тоді я сказав, і мої німецькі друзі пам’ятають, що “Мінськ” не працюватиме, бо у нас фундаментально різні інтереси з Росією і їх не можна привести до компромісу. Наш інтерес повернути не тільки територію, але й людей і поступово включити їх у наш простір, а путінський інтерес – зробити Донбас контрольованою територією, змінити там пару людей і сказати: “тепер ви їх фінансуєте, а я їх контролюю”. Це буде початок розвалу України.

Тому неможливо укласти угоду з Путіним стосовно Донбасу. Це не-мо-ж-ли-во. Нам потрібна якась ситуативна домовленість про припинення вогню і гарячої фази війни, але укласти угоду неможливо. Путін хоче, щоби України, до якої ми прагнемо, не існувало.

От говорять про національну ідею. Я вважаю, що це можливість вільного вибору для української нації. Росія вважає, що наявність такого простору – це кінець Росії, без можливості відновлення. Від самого початку було зрозуміло, що Мінськ у тому вигляді, в якому він був написаний, неможливо реалізувати. Про це того ж дня і ночі говорило багато людей.

Як Росія проводить переговори

У нас було кілька ідей, як реалізувати Мінські домовленості, але всіх їх вбила Росія. От вам передостання зустріч міністрів закордонних справ нормандської четвірки. Я говорив про міжнародну адміністрацію, яка би приготувала Донбас до виборів і роззброїла регіон. Лавров сказав відразу: “Розумію, що ви втрьох “за”, а я “проти”. Німецький міністр здивовано запитав у нього: “А чому ви проти?”, на що Лавров йому відповів: “Бо ви виберете, кого ви хочете, а нам треба вибрати кого ми хочемо”. Це буквально його фраза, перекладена на українську мову. Німецький міністр, для якого це була перша норманська зустріч, навіть не очікував такої відповіді від російської сторони.

Тому мінський майданчик все ж важливий, і сам факт цих домовленостей нам дуже допоміг. Але в тому вигляді, у якому вони є зараз, вони не працюватимуть. А після того, як на Донбасі почали видавати російські паспорти, я вважаю, що домовленості взагалі вбиті. Видача паспортів фундаментально їм суперечить, тому логіка руху вперед буде дещо іншою.

Про майбутнє України

Різні російські експерти (з України. – Ред) на різних конференціях, наприклад, у Німеччині, розповідають отакі речі. Що зараз в Україні є нова реальність, перезавантаження, але після неї все одно прийде проросійська реальність. Кажуть це абсолютно відверто і це сидить у них у голові. Тому нам слід сконцентруватися на основному і залишити в минулому сварки, образи стосовно маленьких речей і не дати тим, кого ми називаємо проросійські сили, це ж не тільки Медведчук, взагалі стати гравцем в українському політичному полі.

У нас канали купуються оптом і в роздріб, тому найближчі роки будуть дуже і дуже серйозними. Путін намагатиметься висмикувати Донбас, український південь. Він більш ризикований з точки зору російської пропаганди, ніж Харків. Наприклад, є загроза щодо Миколаєва. Росія спробує провокувати не один великий конфлікт, а регіональні конфлікти, щоб відколювати регіони один від одного.

Зараз загроза федералізація України за російською моделлю найбільша за всі роки незалежності. Це не якась абстрактна загроза, за цим стоять серйозні сценарії. Тому так важливо не дати Путіну роздовбати тут все всередині.

Про справу Віталія Марківа

Це результат російських зусиль і розкрутки та тестовий випадок залякати всіх. Нам всім зрозуміло, що рішення наступних інстанцій буде іншим, бо немає жодних доказів за визначенням. У судді, коли вона читала вирок, трусилися руки. Але поки ми вийдемо на позитив, Віталій проведе ще дуже серйозний час у в’язниці. Мене це реально турбує.

У Віталія, окрім українського паспорту, є ще італійський, тому італійська судова система розглядає його як італійця, а ми не можемо застосувати ті процедури, які могли б, якби цього не було.

Росія має великий вплив не лише на Італію, це цілий конвеєр, конверти.

І це не тільки Європа. Христя Фріланд каже, що у Торонто теж шалена російська пропаганда. І це Канада, тому що вже казати про північну Італію?

Росіяни купують, роздаючи конверти по 800 євро за участь у якихось заходах. Один французький журналіст розповідав мені, як у них запускалась Russia Today. Питали: “Ти скільки отримуєш? 5 тисяч євро? Будеш отримувати 10, тільки підпиши оце і будемо працювати”. Це просто шалений фінансовий ресурс.

Про особливий статус Донбасу

Деякі українські політики кажуть, мовляв, хай буде цей особливий статус у Донбасу. Ми ж будемо тримати всю країну і переможемо. Але цей російський Донбас зупиняє нам всю дорогу в майбутнє і ми назавжди залишимось із цим бардаком. А потім щось таке буде в Одесі і почнеться кінець для всіх.

Veteran Public Talk: Павло Клімкін

Veteran Public Talk: Павло Клімкін

Gepostet von Veteran Hub am Donnerstag, 25. Juli 2019


“Іди звідси, окупант хр*нів!” На Донбасі жорстко відшили пропагандистів Путіна (відео)

Російський пропагандист Олександр Сладков, військкор ВГТРК нагрянув на місце розмінування моста близько Станиці Луганської і отримав потужну відсіч від жителів Донбасу.

Так, він вступив у перепалку з представниками української влади, заявляючи, що територія нібито розділена між Україною і “ЛНР”, – пише obozrevatel.

“Я на території України!” – відповів йому співрозмовник. “Це нейтральна територія”, – почав фразу Сладков. “Яка нейтральна? Це Україна, запам’ятайте вже!” – розлютився українець, який супроводжував главу Станично-Луганської РДА Юрія Золкина.

На Донбасі відшили пропагандистів Путіна

"Іди звідси, окупант хр*нів!" На Донбасі жорстко відшили пропагандистів Путіна. Відео

Він нагадав росіянам, що згідно з домовленостями в Мінську, фахівців від ДСНС повинні були допустити на іншу сторону моста для розмінування. Однак терористи порушили умову “Ось якого художника вони там роблять? За Мінським угодами їх не повинно бути!” – обурився представник України.

Сладков кілька разів перебив співрозмовника, вимагаючи від нього представитися. “Та йди ти звідси, окупант хр*нів!” – відповів той пропагандистові.

Міст у "ЛНР"


“Путіна пора міняти”: Дудь здивував мережу правдою про Росію

Відомий журналіст і блогер Юрій Дудь заявив, що росіяни мають право виходити на протести, оскільки платять податки в бюджет.

У своєму блозі на сайті “Эхо Москвы” він написав, що часто чує від росіян слова про те, що їхні співгромадяни не повинні виходити на протест проти влади, оскільки вони і так забезпечені, – пише obozrevatel.

“Коли розмова петляє до політики, часто чую приблизно таку думку: “Як же ви з**** зі своїми протестами і зі своїми мітингами. На них же виходять люди, у яких все добре. Креативні, виряджені і навіть бізнесмени .. Ну не соромно так біситися з жиру?”, – навів він уривок розмови.

У відповідь на це Дудь по поличках розклав причини, за якими росіяни мають право висловлювати невдоволення діями влади.

“Перша – емоційна і зовсім проста: коли ти вирішив первинні побутові проблеми, коли ти не думаєш про те, де дістати буханець бородінського, у тебе звільняється енергія і час на більш глобальні питання”, – зазначив блогер.

Він додав, що друга причина розкрилася йому після того, як він став підприємцем.

“Якщо ти роботодавець і якщо ти залучаєш до свого виробництва співробітників, то за кожного з них в цілому повинен платити від 40,1 до 43% (залежить від договору, на який ти його наймаєш). Для тих, у кого з математикою в школі було так само погано, як у мене, простий приклад: якщо твоя зарплата – 100 тис. рублів (40 тис. грн) на руки, то кожен місяць твій роботодавець платить з неї додатково понад 40 тис. рублів (16 тис. грн)”, – поділився Дудь.

Він підкреслив, що в цій схемі – велика підступність всієї російської системи, оскільки від більшої частини населення ці “дикі” податки заховані. “І тому у людей втрачається будь-яке відчуття, що весь цей чиновницький вулик живе на наші гроші і що насправді ніяких інший обов’язків у нього немає, крім як робити наше життя простішим і солодшим”, – підсумував журналіст.

Таким чином Дудь підкреслив, що платники податків в праві вимагати від влади звіту про те, на що витрачаються їхні гроші.

Юрій Дудь

“Тому маю вам сказати рівно одну річ: вимагати від держави – це нормально. Зокрема – чесних виборів, де є з кого вибирати”, – уклав блогер.

У відповідь на це в соцмережі Twitter з’явилося безліч жорстких коментарів росіян: “Особливо правильно вимагати від держави, коли сам для цієї держави нічого не зробив-навіть податки не заплатив”, “Путіна пора міняти. Напівміра тільки шкодить”, “Ось тому нам треба поступово відійти від оплати податків роботодавцем до оплати податків самим платником податків. Дуже швидко просвітлення в головах настане”, “Один раз вже такі великі мислителі прийшли до влади в 90-ті. Досі виколупати не можемо”, “Громадянин повинен і зобов’язаний бути в опозиції до влади завжди. Хвалити і служити владі – це тупість”, “Вимагати державі теж нормально”.

"Путіна пора міняти": Дудь підірвав мережу правдою про Росію

"Путіна пора міняти": Дудь підірвав мережу правдою про Росію

"Путіна пора міняти": Дудь підірвав мережу правдою про Росію

"Путіна пора міняти": Дудь підірвав мережу правдою про Росію

"Путіна пора міняти": Дудь підірвав мережу правдою про Росію

"Путіна пора міняти": Дудь підірвав мережу правдою про Росію


Трамп і Путін стали однією людиною. У Німеччині президентів «схрестили» за допомогою нейромережі

У мережі з’явилося діпфейк-відео, на якому «схрестили» президента США Дональда Трампа і президента Росії Володимира Путіна. Виглядає все дуже реалістично.

Відео зробив моушн-дизайнер і художник з Берліна Александр Курт (Alexander Court) за допомогою нейромережі. Для створення ролика він використовував програму DeepFaceLab, потім провів пост-обробку в Adobe After Effects, – про це пише the Бабаель .

Щоб відео вийшло таким реалістичним, Курт витратив на тренування алгоритму 240 тисяч епох — іншими словами, нейромережа навчалася 240 тисяч разів на одному наборі даних.

В основу ролика автор поклав уривок із промови Трампа, де він говорить про жорсткість ЄС щодо США. У підписі до готового відео сказано, що це експеримент, а не політичне повідомлення.

Курт вже не раз експериментував з нейромережами. Серед його робіт — реальний Марк Цукерберг замість Джессі Айзенберга у фільмі «Соціальна мережа», а також ролик з Леонардо Ді Капріо.