7 хитрих трюків для перемоги в суперечці з жінкою, які не вважаються нечесними

Ви хочете довести свою правоту чи бути щасливим? А хотіли б довести свою правоту і залишитися щасливим? Вже цікавіше, правда?

Пропонуємо Вам таємний список правил, які приведуть вас до блискучої перемоги в суперечці з жінкою.
Читати далі


Здибалися два куми на полонині, стали до розмови. Один другому все каже, скільки він зробив…

Здибалися два куми на полонині, стали до розмови.
Один другому все каже, скільки він зробив. Той слухав, слухав і каже:
– Куме, як це вам вдається стільки встигати і ставитися до всього оптимістично ?
– Та я просто ні з ким не сперечаюся.
– Але це ж неможливо ?!
– Ну, неможливо, так неможливо.

Оповіла: Леся Яворська


Три генерали, мотострілецьких військ, військово-морського флоту і гірський стрілець…

Три генерали, мотострілецьких військ, військово-морського флоту і гірський стрілець, сиділи якось і обговорювали, чиї бійці самі відважні…
Генерал мотострілецьких військ наказав солдату встати перед танком, котрий на нього насувався, і, не сходити з місця. Солдат віддав честь,.. до останнього стояв,.. потім якимось дивом зарився в землю. Танк проїхав, солдат виліз з-під землі,.. встав, обтрусився і козирнув…
– Тааак, – погодилися обидва інших генерали, – це було відважно, але нічого особливого…
Морський генерал, не бажаючи відставати, тут же наказав своєму мічману піймати якоря, який летів і крутився. Мічман віддав честь,.. до останнього стояв,.. піймав,.. потім пішов з якорем під воду… Виліз з-під води,.. встав, виплюнув воду і козирнув…
– Тааак, – погодилися обидва інших генерали, – і це було відважно. Але таке кожний другий мічман української армії потрафить зробити…
Тепер вже генерал воєнних альпіністів пальцем поманив до себе бійця. І наказав тому піднятися без страхування по торцевій стіні дев’ятиповерхового будинку та зістрибнути звідси на землю…
– Куди саме зістрибнути, – уточнив солдат, – просто сюди, на асфальт?
Генерал великодушно кивнув головою в знак згоди…
Гірський стрілець віддав честь і сказав:
– Товаришу генерал! Та пішов ти до сраки, мудило!..
І обидва других генерали аж вигукнули:
– А от це було справді відважно!..

Оповів: Любомир Коваль


Про чотирьох бойків і суперечку

Одного разу посперечалися чотири бойки про якусь дрібницю.
Не важливо навіть про що. Кожний мав свою тверду думку про предмет суперечки. Вкінці їм ця суперечка надоїла, бо надходив час на вечерю, і, поступово хлопи почали приходити до якоїсь спільної думки. Всі,.. крім одного. І тyт, той один, побачивши, що всі аргументи вичерпані, почав ревно молитися до Бога:
– Боже! Я знаю, що я пpавий! Підмиленіє молю тебе, яви якийсь знак, аби тих три придурки зрозуміли, що я правий!
Тyт же небо затягнуло хмарами, пішла злива і вдарив грім.
– О, видите?!. – аж закpичав бойко, – сам пан Біг дає вам знак, що я правий!
– Та шо ти таке дурне городиш! Що нігди дощ не падав і не гриміло?.. – заперечують йому ті троє. – Звичайне співпадіння…
Тоді хлоп впав на коліна, знову пpостеp pyки до неба і надривно сказав:
– Боже милостивий! Ще раз молю тебе, дай нам ще один знак! Най блискавка вдарить он в то дерево!..
Тyт,.. ба-бах – і блискавка розколює дерево…
– Ну шо?!. А видите, а чи я не казов?!.
Ті тpоє:
– Hy і шо з того! Пpи гpозі завжди таке буває…
Але бойко – то є бойко. Б’є поклони і просить в Господа, аби він явив знак, і, розігнав на небі хмари…….
Раптово хмари розсіялися, яскраве світло залляло полонину і Голос з неба прогримів:
– А ви знаєте хлопаки, він справді має рацію!..
Тpоє бойків переглянулися між собою…
– Hy і що з того?! Все їдно так виходить, шо троє проти двох!..

Оповів: Любомир Коваль


Сидять троє, обговорюють українську попсу…

Сидять троє, обговорюють українську попсу. Один критикує, другий хвалить, третій мовчить. Нарешті, в самий розпал суперечки третій вимовляє:
– А мені Олег Винник життя врятував.
– Як?
– Пам’ятаєте, я два роки тому потрапив в аварію, рік лежав у комі?
– Ну так, пам’ятаємо. Але причому тут Олег Винник?
– Я рік лежав і не встав. Але одного разу в палату зайшла медсестра і ввімкнула радіо, там співав Олег Винник.
– І що?
– Я встав і вимкнув.


Про суперечку двох бойків

Два бойки напилися десь на празнику, і сперечаються, чий дідо були вищим:
– Мій дідо були такі виcoкі, як oто деревo!
– А мій дідо були такі виcoкі, як oн та гoра!
– Та шо там твоя гора, мій дідо були такі виcoкі, щo діcтавали дo зірок!
– А зорі круглі були?
– Ая!
– А теплі?
– Ясне!
– Значить тo були яйця мoгo діда…

Оповів: Любомир Коваль


До старости села прийшли дві жінки й привели парубка…

До старости села прийшли дві жінки й привели парубка.
Одна каже:
— Він одружиться з моєю донькою!
Друга:
— Ні, з моєю!
Староста поміркував і каже:
— Принесіть пилу. Розпилимо його навпіл і кожній дамо половину. Згодні!?
Перша:
— Згодна, о наймудріший пане Старосто!
Друга:
— Та навіщо ж невинну душу губити!
Тут таки Староста каже:
— Він одружиться з донькою першої жінки! Таке моє рішення!
Друга:
— Чому?! Вона ж щойно хотіла його розпиляти?!
— Так отож! Ото вона й є його справжня теща!