Острів Хортиця – колиска Запорізької Січі

 

Якщо ви бажаєте побачити Україну такою, яка вона була за часів козацтва – острів Хортиця, що знаходиться на славному Запоріжжі, чекає на вас. Тут дійсно немало пам’яток старовини, культури і архітектури, а історична спадщина острова зумовлена його місцем розташування та природними багатствами.

Історична довідка.

Перше згадування про Хортицю в історичних документах з’явилося в 10 столітті, хоча люди мешкали там ще в епоху палеоліту та мезоліту. А в 9 сторіччі в тій місцевості по Дніпру пролягала дорога з варягів в греки. І саме на острові мандрівники мали змогу відпочити та набратися сил.

Козацькі ж поселення стали виникати на острові Мала Хортиця в 1556 році. Їх засновником був знаменитий гетьман Дмитро Вишневецький – Байда. Поселення було обнесено частоколом, в козацьких куренях було достатньо місця для всіх мешканців, а посередині височіла церква святої Покрови. Цей період став найбільш визначним для історії Хортиці. На її території побував французький картограф Боплан, який створив карту України тих часів.

Після ліквідації Січі Катериною на острові став володарювати князь Григорій Потьомкін. Потім там проживали німці-меноніти, які вирощували ліс для продажу. А в 1927 році неподалік Хортиці була збудована потужна Дніпровська гідроелектростанція. Під час війни в 1941 році співробітники НКВД прийняли рішення підірвати станцію, для того щоб зупинити наступ німців. У жертву було принесено тисячі життів не тільки німців, але й солдатів Червоної армії та звичайних жителів з навколишніх сіл.

 

Визначні місця острова.

На сьогодні Хортиця – відомий не тільки у нас, а й усьому світі національний заповідник. Входячи до сімки чудес України, він приваблює щороку тисячі туристів. Сюди їдуть для того, щоб відчути дух козацтва, побачити на власні очі, як жили і чим пишалися наші предки.

Довжина острова 12,5 км, середня ширина 2,5 км, загальна його площа становить – 23,59 км². У південній частині історики знайшли велетенське так зване чорне каміння, вкрите чудернацькими написами. Найбільший з них важить аж 600 кг.

А ще там ростуть найдревніші дуби в Україні. І хоча більшість дерев-велетів у минулому столітті було вирубано, зараз там можна ще побачити дерево, якому вже понад 300 років.

Чим можна зайнятися на острові? Звичайно ж, поблукати лісовими стежками, вдихнути на повні груди дніпровське повітря, оглянути цікаві знахідки на кшталт старовинного меча 10 століття. У туристів є можливість взяти в оренду велосипед, або сходити вплав по Дніпру навкруги Хортиці. Любителів екстриму запрошують на козацькі забави – їзду верхи на конях, взяти участь в реконструкції битви.

 

Мандруючи островом, неодмінно треба побувати в таких місцях:

• Історично-культурний комплекс «Запорізька Січ» – тут реконструйовані житлові та господарчі будівлі, церква, курені, гарматні стани, і безліч інших цікавинок. Саме тут ви неодмінно відчуєте атмосферу славного козацтва.

• Фольклорно-етнографічний кінний театр «Запорізькі козаки» – розміщений на півдні острова, театр готує постанови чудових вистав для тих, хто навідується в гості. При перегляді кожному здається, що він став безпосереднім учасником усього дійства.

• Музей запорізького козацтва – його експонатами є те, чим користувалися запорожці – гроші, побутові речі, і багато чого іншого. Є навіть меч Святослава, який є гордістю фондів музею.

• Меморіально-туристичний комплекс «Скіфський Стан» – тут є можливість побачити давні кургани, більша частина яких, на жаль, була пограбована за радянських часів та переорана для сільськогосподарських угідь.

Для тих, хто захоче залишитися на Хортиці ще на кілька днів, гостинно відчиняють двері готелі, оздоровчі комплекси та бази відпочинку. За бажанням можна також поселитися в наметах в спеціально для цього відведених місцях.

За матеріалами Тут цікаво


10 наших улюблених віршів геніальної Ліни Костенко

До вашої уваги вірші Ліни Костенко, які не залишать байдужими.

Ліна Костенко – незаперечний моральний авторитет для українців, і за свій вік вона жодного разу не заплямувала себе компромісами з нечесною владою. Сила волі та незламність письменниці вражають. Та зараз, коли наш інформаційний простір засмічений безглуздими дурницями, Ліна Костенко воліє мовчати. І це горде мовчання теж є позицією.

Попри це, геніальна українка говорить до нас своїми творами. Завжди актуальними та пронизливими. Пропонуємо добірку віршів Ліни Костенко, які не залишать вас байдужими.

Про цінність часу

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.

Про силу слова

Страшні слова, коли вони мовчать
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

Про нетлінну красу

Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
а для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
і боліла в мене іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
– Люди, будьте взаємно ввічливі! –
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
– Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!

Про мрії

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,
А з правди, чесноти і довір’я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!

           ***

Тут обелісків ціла рота.
Стрижі над кручею стрижуть.
Високі цвинтарні ворота
високу тишу стережуть.
Звання, і прізвища, і дати.
Печалі бронзове лиття.
Лежать наморені солдати,
а не проживши й півжиття!
Хтось, може, винен перед ними.
Хтось, може, щось колись забув.
Хтось, може, зорями сумними
у снах юнацьких не побув.
Хтось, може, має яку звістку,
які несказані слова…
Тут на одному обеліску
є навіть пошта польова.

Про природу

Ще назва є, а річки вже немає.
Усохли верби, вижовкли рови,
і дика качка тоскно обминає
рудиментарні залишки багви.

І тільки степ, і тільки спека, спека,
і озерянин проблиски скупі.
І той у небі зморений лелека,
і те гніздо лелече на стовпі.

Куди ти ділась, річенько? Воскресни!
У берегів потріскались вуста.
Барвистих лук не знають твої весни,
і світить спека ребрами моста.

Стоять мости над мертвими річками.
Лелека зробить декілька кругів.
Очерети із чорними свічками
ідуть уздовж колишніх берегів…

Про суть творчості

Поезія згубила камертон.
Хтось диригує ліктями й коліном.
Задеренчав і тон, і обертон,
і перша скрипка пахне нафталіном.
Поезія згубила камертон.
Перецвілась, бузкова і казкова.
І дивиться, як скручений пітон,
скрипковий ключ в лякливі очі слова.
У правди заболіла голова
од часнику, політики й гудрону.
Із правдою розлучені слова
кудись біжать по сірому перону.
Відходять вірші, наче поїзди.
Гримлять на рейках бутафорські строфи.
Але куди? Куди вони, куди?!
Поезія на грані катастрофи.
І чи зупиним, чи наздоженем?
Вагони йдуть, спасибі коліщаткам…
Але ж вони в майбутнє порожнем!
Як ми у вічі глянемо нащадкам?!

Про людей

Мабуть, ще людство дуже молоде.
Бо скільки б ми не загинали пальці, –
XX вік! – а й досі де-не-де
трапляються іще неандертальці.

Подивишся: і що воно таке?
Не допоможе й двоопукла лінза.
Здається ж, люди, все у них людське,
але душа ще з дерева не злізла.

Про кохання

спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю.

Про вдячність

Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло одзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.

 

 

За матеріалами Сома.


22 ефективні способи привести мозок в норму і повну готовність

Арт-терапія не має ні обмежень, ні протипоказань – це найбезпечніший метод зняття напруги, пише Porque No Se Me Ocurrio.

Всі наші невисловлені думки блокуються в тілі, а це призводить до фізичних і невротичних розладів. Виплескуючи емоції і почуття на полотно або папір, людина допомагає собі звільнитися від непотрібних блоків і бути живим.

Творчість – це шлях до себе, можливість успішно будувати своє життя.

У кожної людини є потреба виразити себе і, створюючи щось, вона відчуває себе задоволеною, знаходить гармонію в собі.

Доктор Вікторія Назаревич радить ці прості способи знайти гармонію з допомогою олівця і паперу:

  • Якщо ви втомилися – малюйте квіти.
Porque No Se Me Ocurrio
  • Якщо ви злі – малюйте лінії.
  • Якщо вам боляче – займіться ліпленням.
  • Якщо нудно – заповніть листок паперу різними кольорами.
  • Якщо сумно – малюйте веселку.
  • Якщо страшно – плетіть макраме або робіть аплікації з тканин.
  • При обуренні – рвіть папір на дрібні шматочки.
  • Чи відчуваєте занепокоєння – складайте орігамі.

  • Хочете розслабитися – малюйте візерунки.
  • Хочете щось згадати – малюйте лабіринти.
Porque No Se Me Ocurrio
  • Відчуваєте невдоволення – зробіть копію картини.
  • Відчуваєте відчай – малюйте дороги.
  • Треба щось зрозуміти – намалюйте мандали.
Porque No Se Me Ocurrio
  • Треба швидко відновити сили – малюйте пейзажі.
  • Хочете зрозуміти свої почуття – малюйте автопортрет.
  • Важливо запам’ятати стан – малюйте кольорові плями.
  • Якщо треба систематизувати думки – малюйте стільники або квадрати.
  • Хочете розібратися в собі і своїх бажаннях – зробіть колаж.
  • Важливо сконцентруватися на думках – малюйте точками.
  • Для пошуку оптимального виходу із ситуації малюйте хвилі і кола.
  • Відчуваєте, що ви застрягли і треба рухатися далі, – малюйте спіралі.
  • Хочете сконцентруватися на меті – малюйте сітки і мішені.

А ви готові спробувати арт-терапію?

За матеріалами Сома.


Як пережити спеку: прості лайфхаки, які врятують вас цього літа

Літня спека сягає такої температури, що нам доводиться просто виживати. Ми підготували для вас дієві поради, які допоможуть витримати аномальну жару цього літа.

У +30 організм починає бунтувати й відмовляється нормально функціонувати, тому потрібно знати маленькі лайфхаки, як вижити у літню спеку. Про це пише Радіо Максимум.

НЕ ЖАРТУЙТЕ З КОНДИЦІОНЕРОМ!

  • Охолодження, яке дає кондиціонер інколи може бути згубним – застуда та протяг лише зашкодять вам.
  • Не опускайте температуру нижче 22 градусів.
  • Не забувайте про зволоження. Вологість повітря у приміщенні має бути вище 60-65%.
  • Якщо працює кондиціонер, то закрийте всі вікна і двері, щоб не створювати протяг.
  • Поступово знижуйте градуси, щоб не було різкої зміни температури для організму.
  • Вночі оптимальна температура кондиціонера – 25 градусів.
  • Не направляйте потік повітря на себе.
  • Не спіть голі – вдягніть піжаму.
  • Не ставте занадто низькі температури, щоб не мерзнути. Градус повинен бути оптимальний, щоб ваш організм почував себе комфортно, – 22-25 градусів.
  • Не забувайте чистити кондиціонер, щоб не поширювати бактерії, які там накопичилися.

Як пережити спеку: прості лайфхаки, які врятують вас цього літа - фото 337587

ПИТИ ЧИ НЕ ПИТИ? ЩО ПИТИ?

  • Найкраще у літню спеку смакують ягідно-фруктово-трав’яні настої. Вони й корисні, адже зберігають усі вітаміни.
  • Важливо НЕ варити їх й не робити з них компоти.
  • Не додавайте цукру, але можна додати мед.
  • Рецепт шаблонний: додайте за смаком ягоди, фрукти, листя, квіточки, залийте це все окропом, накрийте кришкою, дайте настоятися та охолонути.
  • До речі, крижані напої під забороною. Вони призводять до зниження потовиділення, а наше тіло охолоджується через піт. Працездатність та витривалість відповідно теж знижується.

Як пережити спеку: прості лайфхаки, які врятують вас цього літа - фото 337591

ВОДА – ТВІЙ НАЙКРАЩИЙ ДРУГ

  • Щоб не отримати зневоднення, радять робити по кілька ковтків кожні 15 хвилин.
  • Не забувайте про добову норму води, яка у спеку повинна збільшитися, адже організм втрачає багато рідини через шкіру.
  • Можете додати до води лимон та м’яту. Кислинка у напої додасть вам бадьорості.

Як пережити спеку: прості лайфхаки, які врятують вас цього літа - фото 337588

СОН ПОНАД УСЕ

  • Спека для організму й так стрес, а відсутність сну ще додасть дискомфорту, тому важливо створити максимально комфортні умови для сну.
  • Покладіть постіль у холодильник або обмежтеся хоча б подушкою. Це дієво!
  • Залийте у грілку крижану воду. Також можете заповнити порожні пляшки холодною водою й покласти їх у ліжко. Прикладайте їх до таких стратегічних точок на тілі: коліна, щиколотки, зап’ястя, шия, пах і лікті.

Як пережити спеку: прості лайфхаки, які врятують вас цього літа - фото 337590

ЯК ВИЖИТИ В СПЕКУ ПРОТЯГОМ ДНЯ?

  • Освіжайтесь водою. Вмивайте обличчя, шию, під колінами та зап’ястка. Ще можете прискати з пульверизатора на себе холодною водою.
  • Обирайте легкі та натуральні тканини для одягу.
  • Не їжте забагато білка.
  • Їжте гостру їжу принаймні за три години до сну. Це може змусити вас спітніти, а піт охолоджує тіло.
  • Приймайте ввечері теплий душ, щоб знизити температуру тіла. Не обирайте холодну воду, перепад температур не покращить ваш стан.

Як пережити спеку: прості лайфхаки, які врятують вас цього літа - фото 337589


20 простих і крутих ідей для дачі

Дача — це місце, куди люди їдуть, щоб відпочити від міської метушні і побути наодинці з природою. І, звичайно, хочеться, щоб ділянка була доглянута і затишна, адже після роботи на городі так приємно розслабитися і насолодитися красою навколо.

Ці 20 ідей допоможуть кожному створити на власному клаптику землі райський куточок. Парочку з них редакція Тутка вже взяла на замітку.

Диван з дерев’яних брусків


Відмінний диван з будівельних матеріалів.

Доріжка з гальки, яка світиться


Пофарбуйте гальку неоновою фарбою і розкладіть її вздовж доріжок, щоб освітлювати шлях у нічний час.

Саморобний матрац для пікніків


Зшиті разом подушки можуть перетворитися на чудову ковдру для пікніків, ночівлі або перегляду фільмів на відкритому повітрі.

Журнальний столик з корита або відра


Перевага такого столика полягає ще і в тому, що в ньому можна зберігати речі.

Клумба з шишками


По-перше, це красиво, а по-друге, — шишки збережуть рослини від розкопування домашніми вихованцями.

Завіса для створення тіні


Краще використовувати вологостійку тканину або брезент.

Кольорова плитка


Можна розфарбувати сіру цементну плитку в яскраві кольори, щоб надати їй більш приємний вигляд.

Паркан з пляшок


Перевернуті пляшки з-під вина — відмінний спосіб обгородити рослини і прикрасити город.

Старі граблі для зберігання садових інструментів


Інструменти будуть завжди під рукою.

Цементна доріжка у формі листя


Щоб перетворити дачу в казку.

Або з візерунками


З допомогою гумових килимків можна зробити плитки з орнаментом.

Басейн з сіна


Просто й круто.

Розкладна пісочниця


Пісок буде завжди в одному місці.

Курінь з обруча і яскравої тканини


Ідеальне місце, щоб сховатися від сонця.

Власна гра Angry Birds


Набагато цікавіше мобільної версії.

Село на клумбі


Дитина буде із задоволенням грати з цим мініатюрним «селом».

Поребрик з каменів


Можна спокійно працювати з газонокосаркою і не боятися пошкодити рослини.

Гойдалки з старого скейтборда


Робляться в два рахунки.

Різнокольорові камені


Щоб не купувати статуетки для прикраси дачі, можна розфарбувати звичайні камені. Наприклад, у вигляді цукерок M&m’s.

Підставка для ополіскування ніг


Водостійка рама, наповнена гладеньким камінням, — ідеальна конструкція для ополіскування ніг.

Горщик для збирання картоплі

Спеціальний горщик, який дозволяє збирати врожай картоплі, не викопуючи рослини з землі.


Чому бажають «Ні пуху ні пера!»

Цей вираз виник в середовищі мисливців і був утворений на забобонному уявленні про те, що при прямому побажанні (і пуху, і пера) результати полювання можна «наврочити».

Перо в мові мисливців означає «птах», «пух» – звірі. У відповідь, щоб теж не «наврочити», звучало тепер вже традиційне: «(Пішов) До біса!».

У давні часи мисливець, який відправлявся на промисел, отримував це напуття, дослівний «переклад» якого виглядає приблизно так: «Нехай твої стріли летять мимо цілі, нехай розставлені тобою сильця і капкани залишаться порожніми, так само, як і ловча яма!».

На що здобувач зазвичай відповідав у такому ж дусі: «До біса!». І обидва були впевнені, що злі духи, незримо присутні при цьому діалозі, задовольняться і відстануть, та не будуть робити підступів під час полювання.

Ось таке побажання удачі у своєрідній формі. Боятися наврочити люди не перестали і досі. «Ні пуху ні пера» кажуть школяру або студенту перед іспитом.

За матеріалами Тут цікаво.


Найважливіші винаходи в криміналістиці

Найдавніша зі збережених до нашого часу кримінальних справ відноситься до часів Стародавнього Єгипту. Вченим вдалося розшифрувати протоколи розслідування розкрадання гробниць.

10 місце: Близько 250 р. до н. е.. давньогрецький лікар Ерасистрат помітив підвищення частоти пульсу у людини, що говорить неправду. Пізніше це стане критерієм, який оцінює “детектор брехні”.

9 місце: 1008 н. е.. афганський султан Махмуд Газневі оголосив у розшук лікаря Авіценну і звелів розвісити його портрети на воротах усіх міст країни. Найдавніша відома нам спроба використовувати зображення при розшуку людини.

8 місце: 1248 У Китаї вийшло керівництво для слідчих з описом методики встановлення факту насильницької смерті від удушення або утоплення. У 1302 р. в Болоньї (Італія) лікар Бартоломео да Варіньяна зробив перший в Європі розтин в інтересах суду.

7 місце: У 1595 р. в Парижі присяжні письмологи приступили до графологічної експертизи документів, що фігурують у кримінальних справах.

6 місце: До 1712 р. Відноситься перший випадок виявлення підробленого музейного експоната. Петро I при відвідуванні будинку-музею Мартіна Лютера оглянув чорнильну пляму в тому місці стіни, куди Лютер метнув чорнильницю, цілячись в диявола який йому привидівся. Висновок Петра: ” Чорнила нові, і все це неправда”.

5 місце: У 1838 р. у Франкфурті вийшло перше керівництво по збору речових доказів та криміналістичній тактиці. На цій роботі Людвіга фон Ягеманна засновані сучасні методики огляду місця події та роботи з підслідними.

4 місце: 1840 Матьє Орфила вперше викрив отруйника за даними хімічного аналізу вмісту шлунка отруєного.

3 місце: 1854 р. Вперше підчищення в документі виявлене за допомогою фотографії.

2 місце: 1883 р. У Парижі Альфонс Бертільон за допомогою даних антропометрії викрив злочинця, який назвався чужим ім’ям: вперше особа встановлена за допомогою точних вимірювань.

1 місце: 1891 р. У Буенос-Айресі поліціянт Xуан Вучетич вперше викрив злочинця за відбитками пальців і почав дактилоскопувати затриманих. Саме з цього почалася епопея з ідентифікацією особи, яка зараз включає, в тому числі, ідентифікацію по райдужній оболонці ока та аналіз ДНК.

За матеріалами Тут цікаво.


Ви знаєте, як орлиця вибирає батька для своїх орлят?

Ви знаєте, як самка орла вибирає батька для своїх орлят?

Вона робить таку цікаву річ. З дерева або куща вона відламує гілочку, бере її в дзьоб, піднімається на велику висоту і з цієї гілочкою починає там кружляти. Навколо самки починають літати орли, тоді вона кидає цю гілку вниз, а сама дивиться. І ось якийсь орел підхоплює цю гілку в повітрі, не давши їй впасти, а потім приносить її до самки дуже обережно, з дзьоба в дзьоб. Орлиця бере цю гілку і знову кидає вниз, самець знову її ловить і приносить їй, а вона знову кидає… І так повторюється багато-багато разів. Якщо протягом певного часу і неодноразових падінь гілки орел кожен раз підхоплює її, то самка вибирає його, і вони спаровуються.

Навіщо вона це робить, ви потім зрозумієте.

Потім вони збираються високо на скелі, в’ють гніздо з жорстких прутів, досить жорстке, і мама з татом починають видирати з себе, зі своєї власної плоті, дзьобом пух і пір’я. Цим пухом і пір’ям вони покривають гніздо, забивають всі дірки в ньому, роблять його м’яким і теплим. У таке м’яке і тепле гніздечко орлиця відкладає яйця, потім вони висиджують пташенят. Коли з’являються орлята (а вони приходять на Світ Божий такими маленькими, голенькими, немічними), батьки прикривають їх своїм тілом, поки вони не зміцніють. Затуляють крилами від дощу, від палючого сонця, носять їм водичку, їжу, і пташенята ростуть. У них починає рости пір’я, міцніють крила і хвіст.

І ось вони вже оперилися, хоча ще маленькі. Тоді мама з татом бачать, що вже час…

Тато сідає на край гнізда і починає бити по ньому крилами: лупить, б’є, трясе це гніздо. Для чого? Для того, щоб вибити все пір’я і пух, щоб залишився тільки жорсткий каркас з гілок, який на самому початку вони сплели і склали. А пташенята сидять в цьому витрясенному гнізді, їм незручно, жорстко, і вони не розуміють, що ж сталося: адже матуся і татусь були раніше такі лагідні і дбайливі. Мама в цей час летить кудись, ловить рибку та сідає десь метрів за п’ять від гнізда, щоб пташенята бачили. Потім на очах у своїх пташенят починає цю рибу потихеньку їсти. Пташенята сидять у гнізді, кричать, пищать, не розуміють, що ж сталося, адже раніше все було по-іншому. Мама з татом їх годували, поїли, а тепер все пропало: гніздо стало жорстке, пір’я і пуху вже немає, і ще батьки самі рибу їдять, а їм не дають.
Що ж робити? Їсти ж хочеться, треба вибиратися з гнізда. І тоді пташенята починають робити рухи, які вони ніколи раніше не робили. Вони і далі їх не робили б, якби батьки продовжували з ними панькатися.

Пташенята починають вилазити з гнізда. Ось орлятко вивалюється, таке незграбний, ще нічого не вміє, нічого не знає. Гніздо стоїть на скелі, високо-високо, щоб ніякі хижаки не наблизилися. Пташеня зривається з цього схилу, черевом по ньому їде, а потім летить у прірву. І тут тато (той, який ловив колись гілочки) кидається вниз і ловить собі на спину це орля, не давши йому розбитися. І потім, на спині, він піднімає його знову в незручне гніздо, знову на скелю, і все починається спочатку. Пташенята падають, а батько їх ловить.

У орлів жодне орлятко не розбивається.

І ось в якийсь із моментів падіння орлятко починає робити рух, якого ніколи раніше не робило: воно розправляє на вітрі свої бічні відростки-крила, потрапляючи в потік повітря і таким чином починає літати. Так орли вчать своїх пташенят. І як тільки пташеня починає літати саме, батьки беруть його з собою і показують місця, де водиться риба. Вони вже не носять її йому в дзьобі.

Це дуже хороший приклад того, як нам виховувати своїх духовних і фізичних дітей. Як важливо не перетримати їх в тепленькому гніздечку! Як важливо не перегодувати їх рибкою, коли вони і самі вже можуть її ловити! Але з якою турботою ми повинні навчити їх літати, присвячуючи цьому свої сили, і свій час, і мудрість, і навички! Не дарма самка вибирає самця, кидаючи гілочку. Вона ж не хоче, щоб її діти розбилися. Вибереш недбайливого татуся без перевірки, а потім дітей недорахувалися … У орлів і так пташенят мало, одне або два…

За матеріалами coma.in.ua


Топ-6 кліпів, знятих світовими зірками в Києві

Київ – це місто, яке все більше перетворюється на знімальний майданчик. Ріелтори, що пропонують квартири в не надто привабливих районах, уже кілька років мають у своєму арсеналі переконливий аргумент для клієнтів: “зі своїх вікон ви можете спостерігати, як знімають кліпи топові зірки світу”.

Переглядаючи в YouTube відео відомих виконавців, можна легко натрапити на свій будинок чи станцію метро, в яку спускаєшся щоранку, про це пише Канал 24.

Зрештою, відзнятих локацій є вже так багато, що незабаром там почнуть проводити спеціальні екскурсії.

У лютому 2005 року австралійська співачка Наталія Імбрулія на Подолі знімала кліп на пісню Shiver.

На Дарницькому мості ефектну поліцейську погоню створила Майлі Сайрус.

Познайомилась зі столицею України й переможниця Євробачення-2018 Нетта Барзілай.

Однією з найулюбленіших локацій зірок є бібліотека імені Володимира Вернадського. Там знімалися американські рокери Frightened Rabbit.

Поп-діва Paloma Faith у бібліотеці відзняла історія тоталітарного режиму в двох частинах.

Столиця України також з’явилась у кліпі корейського гурту NCT. 

Київ ще рано порівнювати з Прагою чи Торонто, але те, що режисери люблять фактурні локації української столиці – факт.

Часом у зірок, які приїздять до Києва, навіть можна простежити українське коріння. До прикладу, у фронтмена гурту Foals Яніса Філіпакіса. Прізвище одразу видає грецьке походження, але предки по маминій лінії жили в Україні. У 2015 році гурт випустив кліп із краєвидами Київського моря та Троєщини.

Чому зірки обирають Київ

Бо тут справді найрізноманітніші локації. По-друге, тут дешево і не складно отримати дозволи на зйомки. Також місто має хороше авіасполучення. І не менш важливий факт – тут є кілька потужних продакшн-студій, які проводять кастинги акторів і танцюристів та організовують увесь знімальний процес.


Як привести мозок в норму і повну бойову готовність: 22 ефективні способи

Просто, але дієво!

Арт-терапія не має ні обмежень, ні протипоказань – це найбезпечніший метод зняття напруги.

Всі наші невисловлені думки блокуються в тілі, а це призводить до фізичних і невротичних розладів. Виплескуючи емоції і почуття на полотно або папір, людина допомагає собі звільнитися від непотрібних блоків і бути живим.

Творчість – це шлях до себе, можливість успішно будувати своє життя.

У кожної людини є потреба виразити себе і, створюючи щось, вона відчуває себе задоволеною, знаходить гармонію в собі.

Доктор Вікторія Назаревич радить ці прості способи знайти гармонію з допомогою олівця і паперу:

  • Якщо ви втомилися – малюйте квіти.
Porque No Se Me Ocurrio
  • Якщо ви злі – малюйте лінії.
  • Якщо вам боляче – займіться ліпленням.

 

  • Якщо нудно – заповніть листок паперу різними кольорами.
  • Якщо сумно – малюйте веселку.
  • Якщо страшно – плетіть макраме або робіть аплікації з тканин.
  • При обуренні – рвіть папір на дрібні шматочки.
  • Чи відчуваєте занепокоєння – складайте орігамі.

 

 

  • Хочете розслабитися – малюйте візерунки.
  • Хочете щось згадати – малюйте лабіринти.

 

Porque No Se Me Ocurrio
  • Відчуваєте невдоволення – зробіть копію картини.
  • Відчуваєте відчай – малюйте дороги.
  • Треба щось зрозуміти – намалюйте мандали.
Porque No Se Me Ocurrio
  • Треба швидко відновити сили – малюйте пейзажі.
  • Хочете зрозуміти свої почуття – малюйте автопортрет.
  • Важливо запам’ятати стан – малюйте кольорові плями.
  • Якщо треба систематизувати думки – малюйте стільники або квадрати.
  • Хочете розібратися в собі і своїх бажаннях – зробіть колаж.
  • Важливо сконцентруватися на думках – малюйте точками.
  • Для пошуку оптимального виходу із ситуації малюйте хвилі і кола.
  • Відчуваєте, що ви застрягли і треба рухатися далі, – малюйте спіралі.
  • Хочете сконцентруватися на меті – малюйте сітки і мішені.

А ви готові спробувати арт-терапію?

Фото з відкритих джерел.

За матеріалами coma.in.ua.