Про зpaдy і cмepть

Помирає старший вже чоловік.
Попрощалися з ним вже всі рідні і близькі, біля ліжка залишилася тільки його жінка, сидить, бідачка, поряд, тримає його за прозору висохлу руку…
Хлоп, чи не востатний раз в життю, відкриває очі:
– Гандзю! Чуєш мене, нє?
– Ая…
– Чую, шо за хвилю душа моя покине той-во грішний сьвіт. І тебе разом з ним. Нігди тебе ні про що не питався. Але перед смертю маю таке право. Я хочу знати правду, чи ти мені коли-небудь зраджувала?
Жінка піднімає на чоловіка заплакані очі, бо не відразу вникає, що той чоловік торочить:
– Та нє… А з ким?
– А я то знаю. Може де з їдним кумом, чи з другим. Ну з кумом, то таке, то майже то саме, шо зі мнов. А може де з якимось із сусідів? Чи, боронь Боже, з Петром, тим, шо трета хата від церкви; страх їден, як він мене злостить! Але вже можеш ніц ся не бояти, все-одно я у хвили вмру.
Жінка на якийсь час задумалася, позагинала туди-сюди пальці.
– Їване! А якщо ти не вмреш?..

Оповів: Любомир Коваль


Про пана Ковальського у шафі

Приїхав чоловік з відрядження.
Сильно втомлений і голодний приxодить додому.
Сів їсти, а тут прибігає дитина і тихо йому каже:
– Татку, татку, а там у шафі голий пан Ковальський сидить.
– Йой, дитино моя, та я такий змучений, такий змордований, хочу лише поїсти, напитися і піти спати. Дай татові відпочити.
За xвилинку приxодить інша дитина й теж саме:
– Тату! А там в шафі голий пан Ковальский сидить.
– Дитино! Тато сильно втомився, хоче їсти і піти спати. Дай татові відпочити.
Через деякий час прибігає сама молодша дитина і голосно кричить:
– Тяту, тяту! А там у сафі голий дядько сидить.
Чоловік зривається, біжить до шафи, відкриває її, а там голий пан Ковальський. Страшно знервований чоловік йому каже:
– Слухайте, пане Ковальський, та перестаньте вже страшити моїх дітей.


Про цигарки

Лежать чоловік з дружиною вночі в ліжку.
Дружина:
– Щось курити хочеться… Піди купи цигарки!
Чоловік з небажанням встає, одягається. Виходить на вулицю – все закрито. Дивиться – бар відкритий. Зайшов, сів за стійку, замовив собі випити. Поруч підсіла дівчина. Їй теж замовив випити. Розговорилися. Запропонував проводити її додому. Проводив. Вона запропонувала випити у неї каву. Він погодився. Після кави вони зайнялися ceкcом…
О 6 ранку прокидається чоловік з думкою: “А жінка мене ж за сигаретами послала!!!”.
Каже дівчині:
– У тебе є крейда?
– Є. – Дай швидко!
Дівчина дала крейду і з цікавістю спостерігає за чоловіком. Він намазав руки крейдою і пішов додому…
Дружина в істериці:
– Ти де був? !
– Знаєш, дорога, я вийшов, дивлюся все закрито. Дивлюся – бар відкритий. Зайшов, сів за стійку, замовив собі випити. Поруч підсіла дівчина. Їй теж замовив випити. Розговорилися. Запропонував проводити її додому. Проводив. Вона запропонувала випити у неї каву. Я погодився. Після кави ми зайнялися ceкcом. О 6 ранку я прокинувся з думкою: “А жінка мене за сигаретами послала!” – і ось прийшов.
Дружина, зробивши єхидну пику, каже:
– А ну, руки покажи!
Чоловік з винуватим виглядом показує руки. Дружина:
– Ах ти сволота! Знову всю ніч в більярд грав!!!


Жінка з претензіями до чоловіка: – І що то за такий новий Славко у тебе в контактах на мобілці?..

Жінка з претензіями до чоловіка:
– І що то за такий новий Славко у тебе в контактах на мобілці? Я туди подзвонила, а там жіночий голос! І як я маю це розуміти?!.
– Та дуже просто! Там точно така сама дурна, як ти, схопила телефон, щоб почути, що то за новий Сергій у Славка в телефоні!

Оповів: Любомир Коваль


Вони плакали, розстаючись… Довго-довго не могли випустити одне одного з обіймів…

Вони плакали, розстаючись…
Довго-довго не могли випустити одне одного з обіймів…
Вона йому шепотіла у вушко найніжніші слова в цілому світі, які тільки знала…
Він ніжно пестив її волосся, губи,.. груди,.. теж якусь фігню казав у її вушко…
Він від’їжджав у відрядження на два тижні, а вона – до хворої мами на дванадцять днів…
Зустріч виявилася ще більш буремною – через одну добу,.. на пляжі в Єгипті…

Оповів: Любомир Коваль


Петро з Галею їздили відпочивати до Іспанії. Коли повернулися, Петро зустрівся зі своїми колегами, щоб поділитися враженням…

Петро з Галею їздили відпочивати до Іспанії. Коли повернулися, Петро зустрівся зі своїми колегами, щоб поділитися враженням. А ті його відразу:
– Ну як там, Петре, добре відпочили? Як Іспанія?
– Суперово! Країна – казка! Море, мандарини, апельсини, Панелопа Крус – кожна друга. Шикарна країна! Сомбреро, пляжі чистенькі, то треба, хлопці, бачити на власні очі.
– Ну, а пригоди з вами якісь були? – питають хлопці Петра.
– Один раз було. Якось мені Галя каже: “Петре, ти йди до готелю, я по крамницях прогуляюсь”.
Ну, я собі й пішов. Ввімкнув телевізор, відкрив пляшку віскі, сигари, сиджу, відпочиваю – на всі гроші. І тут пішла так третя доба мого відпочинку, а Галі нема. Тоді я спустився до рецепції і кажу: “Я – Петро, з 625-го номеру. Чи ви не бачили моєї Галі?”
– Та чого не бачили, вона у дона Педро, у 1 728 номері.
– Я зразу руки в боки і рішуче пішов до ліфта. Підіймаюсь до 1 728 номера, стукаю. Тут відчиняє двері дон Педро. Боже, хлопці, здоровий, весь у м’язах, волосся чорне, довге, Бандерас відпочиває. Питаю його:
– Шановний доне Педро, чи не скажете мені, а де моя Галя?
А він:
– Ви проходьте, будь ласка, не переживайте, вона є в мене.
І тут виходить з ванни моя Галя.
– Боже, я аж почервонів. Подивився на неї, а живіт висить, груди висять, ноги в целюліті і так мені, хлопці, стало невдобно перед тим доном Педро, навіть і не знаю, як вам то повісти.

Оповіла: Леся Яворська


Сидять два куми, бесіду ведуть. Один другому: – Куме, а ви собі можете таке представити?…

Сидять два куми, бесіду ведуть.
Один другому:
– Куме, а ви собі можете таке представити? Вчора йду і бачу, шо моя жінка йде з якимось хлопом!
– Йой, та ви що?! Ну і що ж ви їй повіли?
– Та шо я міг їй повісти?! Я ж поїхав у відрядження на два дні!

Оповіла: Леся Яворська


Дружина запідозрила чоловіка у зраді…

Дружина запідозрила чоловіка у зраді.
Найняла детектива. За тиждень той приносить їй роздрук телефонних розмов.
Увечері дружина демонстративно кидає в лице чоловікові зібганий папір, той блідне, червоніє і приречено запитує, заїкаючись:
– Ну й що ми тепер будемо робити?
Дружина розлючено тикає в папірець:
– Ось це, оце і увесь п’ятий абзац!


Сидить чоловік в інтернеті, жує яблуко і як завжди зайнятий…

Сидить чоловік в інтернеті, жує яблуко і як завжди зайнятий. Раптом чує приглушений голос дружини з сусідньої кімнати:
– Ні, ні, милий, сьогодні не можу, давай зустрінемося завтра.
Тут же вбігає в кімнату дружини:
– Ти по телефону говорила ?!
– Ні. Я читаю жіночий журнал, стаття цікава, в ній 50 фраз які треба голосно прочитати вголос, як приклад: «дорогий, викинь будь ласка сміття», «коли ти нарешті приб’єш гардину? І тут же пишуть, що зайнятий своєю справою чоловік почує лише сказану напівпошепки п’ятдесят першу. Бачиш, не брешуть.

Оповіла: Леся Яворська