Приходить поважний львівський пан до порядної реставрації з’їсти коляцію. І до офіціанта:
– Прошу пана, хотівбим замовити яєшню. Але так, шоб одне яйце було засмажене на твардо, а друге аби такуво по всій тарілці розповзалось.
Офіціант чемно записує:
– Ще щось?
– Так. І до тої яєшні шпондер. Але такий, шоб з одного боку засмажений на вугель, а з другого боку сирий.
Офіціант знову чемно записує.
– Ще щось?
– Так. І ще кілька грінок. Але таких, шоб з одного боку були чорні, а з другого білі.
Офіціант далі чемно записує.
– Ще щось?
– Так. І каву чорну. Але так, шоб вода була не гаряча, і кавові зернята плавали на поверхні.
Офіціант записав. Поправив рушничка на лікті. Ну бо в порядних рестораціях офіціанти ходять з рушниками на лікті.
– Шановний пане, ми докладемо усіх зусиль, щоб виконати ваше замовлення, але мушу одразу зазначити, шо воно таки досить скомпліковане, тому мушу уточнити в наших кухарів, чи їм то вийде.
Поважний пан:
– А ВЧОРА, КУРВА, ЇМ ТО ВИЙШЛО!
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини