24 анекдоти про українців: з гумором, “перцем” і з “родзинкою”

Українці завжди славились своїм почуттям гумору. Навіть в ситуаціях, коли не зовсім до жартів, завжди знайдеться місце для влучного дотепу чи свіженького анекдоту.

Вчені кажуть, що трохи самоіронії є доброю ознакою душевного здоров’я і свідченням того, що людина перебуває у гармонії з собою.

Українські жарти здебільшого не злостиві. Вони дозволяють і над собою посміятись, і з сусіда покепкувати.

Посмійтеся на здоров’я!

Про село і кумів

— Куме, а що це воно таке, що ваша свиня на трьох ногах шкандибає? Га?

— Та я що, дурний? Через миску холодцю цілу свиню колоти?!

***

— Добрий день, куме, що п’єте?

— Українське мохіто.

— Ром та м’ята?

— Та ні, горілка та петрушка.

***

— Куме!

— Га?

— А що ви робите в моєму погребі?

— Та вас шукаю!

— А навіщо сало з’їли?

— Та щоб під ногами не валялося!

***

— Куме?!

— Шо?

— А знаєте, яка різниця між пудрою і Верховною Радою?

— Яка?

— Пудра — то до лиця, а Рада — то до ср*ки!

Про українців і росіян

Помирає старий бандерівець. Навколо зібрались усі його родичі, слухають заповіт:

— Хлопці, бережіть Путіна!

— ?

— Ненависть до Путіна — чи не єдине, що так добре об’єднує Україну!

***

Українець та росіянин їдуть в поїзді. Українець дістає сало, починає нарізати, під самогонку починає їсти. Росіянин дивиться голодними очима і просить:

— Может угостишь?

— Нема питань, але ти випий спочатку літр води.

Росіянин випив. Українець каже:

— Ну як, хочеш ще сала?

— Уже нет…

— Ну, ось бачиш, то ти не їсти, а пити хотів!

***

1961 рік. 12 квітня. Карпати.

Сивий гуцул стоїть на вершині гори, дивиться на полонину, люльку смалить.

Підбігає онук, радісно так вигукує: “Дiду, дiду, москалi у космос полетiли!” Дід не реагує, тільки люлькою пихкає.

Після -надцятого разу дід скошує очі до онука і питає: “Що, усi?”

***

Йдуть по пустелі українець з цілим мішком сала та москаль з мішком золота. Вже довго йдуть, втомились, їсти хочеться.

— Слухай, українцю, а давай уявимо, що ми на базарі — ти продаєш сало, а я в тебе куплю.

— Ну давай! Один кілограм за мішок золота.

— Ти що, збожеволів? За якийсь один кілограм сала цілий мішок золота!

— А ти, москалику, піди по базарі пройдись — поторгуйся!

***

— А Ви знаєте, що у москалів означає наше слово “шабля”?

— І що ж у москалів означає наше слово “шабля”?!

— А от що: “шабля” — це у них “Тихіше, панночко!”

***

Вмирає старий бандерівець.

— Синку, клич скоріш парторга, хочу в партію вступити.

— Тату, що з вами? Усе життя ненавидiли ж.

— Не бiда, синку. Умру — то хоч на одного комуняку менше стане.

Про українців та інших іноземців

Запропонували французу, американцю й українцю: хто скільки об’їде на коні, тому стільки землі й дадуть.

Француз проїхав кілометр, зупинив коня і каже: “Мені досить. Тут я поставлю садибу. Там — квітник. А там на шезлонгах відпочиватиму. А ось там — виноградник”.

Американець проїхав три кілометри й зупинив коня: “Мені вистачить. Тут буде моя вілла. Там — газон. А ось там — майданчик для вертольота. А ще далі — майданчик для гольфу”.

Українець заскочив на коня й погнав… Жене-жене коня, жене-жене… Загнав коня, кінь упав. А українець на ноги й бігти! Біжить-біжить… Зашпортався, впав. Уже відчуває, що не може бігти. Повзе-повзе — все, відчуває, вже більше й повзти не може.

Знімає з голови шапку, з останніх сил жбурляє її перед себою й стогне: “А там іще огірочки посаджу!”

***

Заходить українець в купе, де сидять троє афроамериканців:

— Хлопці, тут щось горіло?

***

Зустрілись гуцул і чукча. Чукча:

— Відгадаєш скільки у мене оленів — обох віддам!

— Два.

— УУУХХХХ! Шаман!

***

Міжнародний конкурс з в’язання серед бабусь:

— Українська бабуся зв’язала шкарпетки;

— Голландська бабуся не змогла зв’язати й двох слів;

— Китайська бабуся зв’язала айфон;

— Сомалійська бабуся зв’язала всіх бабусь і почала вимагати мільйон доларів.

Про українців і українок

— Як вам вдалось прожити 50 років з чоловіком у повній гармонії без жодної сварки?

— Дуже просто. Коли ми одружились, мій чоловік посадив мене в карету і повіз на своє ранчо.

Поки ми їхали, один з коней спіткнувся і він спокійно сказав: “Раз”.

Через 15 хвилин цей кінь спіткнувся ще раз і він сказав: “Два”.

І вже коли ми під’їжджали до його ранчо цей же ж кінь спіткнувся втретє.

Він сказав: “Три” i пристрелив тварину. Я, звичайно, почала кричати, наробила шуму, почала жаліти бідного коника.

— І що?

— І він сказав “Раз”.

***

“Приваблива брюнетка, 90-60-90, зріст 175 см, довжина внутрішньої поверхні стегна — 56 см, обійма плечей — 114 см, відстань між очима — 2 см, довжина волосся — 34 см. Продам рулетку”.

***

У суді слухається справа про розлучення. Дружина:

— Я вимагаю, щоб нас розлучили: чоловік без мого відома продав всі каструлі, а гроші пропив.

Чоловік:

— Я теж прошу нас розлучити: пропажу каструль ця ідеальна господиня виявила тільки на 16-й день!

***

— Хто у вас в домі хазяїн: ти чи дружина?

— Звісно, ​​я!

— А чого ж ти, коли вип’єш, спиш під дверима?

— Бо — хазяїн: де хочу, там і сплю!

***

— Кохаааанииий, я прийшлаааа!

— Знову п’яна? Ось, і йди туди, де пила!

— Алло, дівки! Зараз прийду, я відпросилася.

Анекдоти з Одеси

Столицею гумору в Україні по праву вважають в Одесу. Самі ж одесити люблять і новий анекдот розказати, і про себе пожартувати.

***

Одеса. Третя ночi.

— Тук-тук!

— Ой, а хто там?

— Бандити.

— Ой, а що Вам треба?

— Сто кiлограмiв Вашого золота.

— Ой, а сто десять?

— Сто десять, так сто десять

— Сарочко, золотко, вставай — по тебе прийшли.

***

— Софочка, і шо показало УЗД?

— Воно показало, шо таки буде весілля!

***

В одеській аптеці:

— У вас є засіб для вирощування волосся?

— Є.

— Хороший?

— Таки не те слово! Ви бачите за касою жінку з вусами? Так це моя Сара! Вона намагалася відкрити пляшечку зубами.

***

— Рабинович, вчора у театрі я бачив вашу дружину. Вона так кашляла, що всі на неї озиралися. У неї грип?

— Ні, у неї нове плаття!

***

Одеса. Комунальна квартира.

— Фіма, нащо ти взяв новий пакетик чаю?

— На старому вже ниточка обірвалася.

— І шо таке, рук нема, шоб пришити?

Джерело: 24tv.ua


Про трьох чоловіків, готель і придурків

Троє чоловіків поїхали у відрядження і поселилися у готелі на 30 поверсі. Портьє одразу попередив, що ліфт працює тільки до 12 ночі, а потім запускається аж вранці.
Читати далі


У мережі з’явилися кумедні цитати із творів ЗНО-2019

У Мережі опублікували список висловлювань абітурієнтів у творах зі ЗНО-2019 з української мови та літератури.

Вони з’явилися у пості Facebook-сторінки “Підготовка до ЗНО з української мови та літератури”.

Найбільше кумедних речень у творах було про літературних героїв та письменників. Так, Робінзон Крузо став Крузером, а Микола Хвильовий став героєм твору “Місто”.

У творах було багато мотиваційних висловлювань. Хтось писав про цінність підтримки свого кота, інші радили не опускати плечі, руки та ноги.

– У творі “Кайдашева сім’я” П. Куліша свекруха так і померла з поганими словами на плечах;
– Мені 17 років, і я не боюся їздити на машині по місту. Поліція не чекає, що є така нагла людина, як я;
– Цьому стане приклад фільм Робінзона Крузера який не втратив мрію повернутися до дому;
– Мене надихає підтримка мого кота;
– Треба накласти максимум зусиль;
– Якщо немає мрії, для чого тобі пити, їсти, чистити зуби?;
– Вступити до університету вищої освіти;
– Полягатись на свої сили;
– Треба йти вперед, не дивлячись на задній план;
– Заздра існувала і завжди буде існувати;
– Якщо покопатися в моїй голові, то можна зустріти одну маленьку думку;
– У тебе є ти, і разом ви зможете досягти все;
– Чоловік – причина зневіри, а жінка – жертва.
Багато складнощів виникло в абітурієнтів із фразеологізмом “опускати руки”.

– Він не вішав руки;
– Вони не опускаючи руки, стояли на ногах;
– Не опускати руки і ноги;
– Маргарита опустила руки, лягла під потяг, але з цього нічого доброго не вийшло.
Багато плутанини виникло із прикладами з української літератури. Випускники часто помилялися у ролях та іменах героїв та сюжетах творів.

– Леся Українка вірила в себе дивившись просто вікно на цвітущі дерева;
– Поетеса не могла передвигати пальчики і щоб не плакать сміялась;
– На шляху Ліни Костенко вічна перешкода – туберкульоз кісток;
– Шевченко у творі “Слово про похід Ігорів” писав про героїзм 300 спартанців;
– Герой твору “Місто” Микола Хвильовий;
– Прикладом з художньої літератури є “Маленький принц”, автор якого Том Сойєр.

За матеріалами Вулик.


Про жінку, чоловіка та й не тільки

*****

Жінка прийшла за чоловіком в пивну. Він обурено:

— В кінці кінців це просто образливо, чому ти завжди йдеш прямо сюди?! Чому ти ніколи не шукаєш мене, наприклад, в музеї?

*****

Ворожка пильно подивилася на свою клієнтку и сказала:

— В ваше життя скоро увійде молодий брюнет… Його вага між трьома і чотирма кілограмами.

*****

Чоловік:

—  Мені здається, моя донька розум и кмітливість успадкувала від мене.

Жінка:

— Я також так думаю: мої розум і кмітливість все ще при мені.

*****

— Невже ти віриш своєму чоловікові, що він нібито ходить на рибалку? Він же ні разу не приніс жодної рибки.
— Тому і вірю.


Про політиків, людей і молитви

Було це ще до виборів. Приїхав кандидат в президенти якось до свого товариша на дачу в Карпати. Сидять зранку в неділю, відпочивають.
Кандидат подивився у вікно і питає:

– А куди оце гуцули так зранку масово йдуть, гарно вбрані?
– У церкву, – відповідає товариш.
– А я ніколи не був у церкві. Давай і ми підемо, подивимося, що вони там роблять.
– Ну то пішли, як цікаво.

Приходять, дивляться, а стара гуцулка біля ікони Божої Матері так щиро молиться, поклони б’є і примовляє:

– Мати Божа, нічого в тебе не прошу, тільки тисячу гривень. На все би мені вистачило: і хату би перекрила, і порося купила, і внучці в Коломию би передала…

Почув то товариш і каже до кандидата:

– А давай-но покажемо тій старій бабі перед виборами, хто про народ дбає!
– Як? – питає його кандидат.
– А підійди до неї і кинь їй тих грошей. Ще до вечора всі довколишні села будуть знати, який ти добрий!

Поназгрібали з кишень, що мали з собою. Вийшло 500 гривень. Гонорово підійшов кандидат до гуцулки і кинув перед нею ті гроші. Стара хутенько підняла їх, перерахувала, перехрестилася до ікони і каже:

– Дякую тобі красно, Мати Божа, що почула мою молитву. Але більше через тих бандитів не посилай, бо половину собі лишили!


Про 8 березня і подарунки

8 березня, ранок, дружина з чоловіком в ліжку.
Вона крутиться в ліжку, так, щоб його розбудити, а він все не прокидається. Після чергового “любий, прокинься!” чоловік відкриває очі, а жінка зразу:
– Любий, а що ти мені подаруєш на 8 березня?

До теми: Про пояснення подружньої зради

Він встає, підходить до вікна, дивиться, кличе її до себе і каже:
– Он бачиш за вікном MERCEDES-S 550 білий з чорним дахом стоїть?
– Ого… так, звичайно бачу!
– Так ось тоооочно такого ж кольору труси!

До теми: Про чоловіка, жінку і тривале відрядження

До теми: Про Англійського Короля Річарда Левове Серце


Про 8 березня терпеливого хлопа і нетверезу жінку

8 березня. Чоловік накрив до столу, купив квіти, подарунок, і чекає на свою кохану.

О 3-й годині ночі звінок в двері. Чоловік відкриває, а там жінка… Нетверза і вся розтріпана.
Він:
– Було б у мене менше терпіння, я би тебе в хату не пустив. А був би шнурок – так узяв би і задушив!!!
Вона:
– Гик.., любий, не ображайся. Ти рогами мене заколи!

До теми: Про двох гуцулів напідпитку, жабу і корову

До теми: Про чоловіка напідпитку, книгу і жінку


Про хлопця і його велелюбну дружину

Одружився хлопець з дівчиною. Як годиться, до весілля ні-ні. Добралися до шлюбного ложа.
Молодий запитує:

– Ну ось, люба, тепер, коли ми одружені, скажи чесно, скільки у тебе було чоловіків?
– А ти обіцяєш, що не будеш лаятись?
– Обіцяю!
– Ну гаразд – п’ятеро.

– Отже, ти брехала мені, коли казала, що я в тебе був перший?!
– Та ні…

До теми: Про скупого нареченого

До теми: Про батькову науку

До теми: Про здивованого юриста


Про покупця, магазин і хитромудрий сервіс

Йде чоловік по вулиці, дивиться новий магазин. Та й думає зайти подивитись.
Заходить, його відразу ж зустрічає усміхнений продавець:
– Добрий день! Ми дуже Вам раді, що б Ви хотіли придбати?
– Та, рукавички потрібні.
– Пройдіть, будь ласка, в той відділ.

Чоловік підходить:
– Добрий день, мені потрібні рукавички.

Йому у відповідь:
– Вам які: літні чи зимові?
– Зимові.
– Тоді пройдіть в он той відділ.

Пішов, запитує в черговому відділі:
– Добрий день, мені потрібні рукавички.
– Вам шкіряні чи ні.
– Шкіряні.
– Тоді Вам в он той відділ.

Пішов…
– Доброго дня! Мені потрібні зимові шкіряні рукавички.

Продавець:
– Вам з натуральним хутром чи ні?
– З натуральним, звичайно.
– Вам треба у відділ навпроти.

Чоловік злиться, але мовчки йде. У новому відділі з підвищеним голосом каже:
– Мені потрібні рукавички ЗИМОВІ ШКІРЯНІ з натуральним хутром.
– Вам з застібкою чи без?
– З застібкою
– Витягніть руку, розсуньте пальчики.

– Будь ласка.
– Вам треба в сусідній відділ.
– А крвмть! Та що це таке, Ви що з мене знущаєтесь? Дайте мені рукавички і я піду.
– Не хвилюйтеся, ми просто хочемо продати Вам саме те що Ви хочете, щоб Ви отримали максимум задоволення від покупки. Ви рукавички підбираєте під це пальто?
– Так!

Йде далі по відділах. Підходить до наступного продавця і ледь не кричить:
– Мені потрібні зимові шкіряні з натуральним хутром і застібкою на ці руки до цього пальто рукавички!
– А Вам застібка потрібна на кнопочки чи блискавку?

Чоловік на межі істерики:
– На кнопочки!!!
– Вам треба он до того продавця.

В цей момент відкриваються вхідні двері, в магазин заходить чоловік, який тримає на витягнутих руках вирваний з коренем унітаз, по краях якого залишилася ще плитка. Підходить до прилавку і кричить:
– Ось такий у мене унітаз, ось така плитка, сраку я вам вчора показував! Дайте мені, нарешті, туалетний папір!

До теми: Про магазин чоловіків

До теми: Про пригоди московита у Карпатах


Як дід лікувався у лікарні

Поклали діда в лікарню. Приїхала баба його провідати і привезла сільських яєць, таких з пір’ям, прилиплим послідом, ну і банку з яйцями поставила на тумбочку.

Лікар‍ робить обхід, зауважує ці яйця з гівном і пір’ям, кличе медсестру і говорить, щоб дідові з 7 палати помила яйця.

Медсестра, не ставлячи дурних питань, діда – на каталку і мити йому яйця.

Після миття діда привезла в палату, дід в шоці – стара за все життя в руки не брала, а тут молоді дівки мили! Лежить і офігіває.

Вранці лікар‍ знову робить обхід, зауважує цю ж банку з брудними яйцями, вичитує медсестру, що погано помила дідові яйця. Медсестра в шоці! Думає, дід блатний – поскаржився лікареві‍, що погано помила. Знову діда на каталку і знову мити з шампунями-гелями.

Дід в палаті запитує у хлопів:
– Вам яйця миють?
Ті в один голос:
– Ні, не миють.
Дід лежить і ще більше офігіває.

Вранці та ж картина, лікар, брудні яйця, медсестра. Доктор скажено вичитує медсестру, що та зовсім забила на роботу, його вказівки ні в що не ставить. Медсестра в шоці, не знає, що його й робити. Знову діда на каталку і мити йому яйця. Вимила, виголила, кремами намазала, привезла його в палату, а тут бабка приходить провідати.

Дід як кинеться до старої:
– Рятуй мене, рідна, відвези швидше звідси, сил більше немає! Здається, мене до операції готують, каструвати хочуть!

Оповіла: Лілі Яна

До теми:

Про лікаря, чоловіка, дружину та ефект несподіванки

Про лікаря, сантехніка і забитий унітаз

Про єврейського лікаря і хитрого клієнта