Про гуцула, його люльку і поліціянта

Київ. На виході з вокзалу гуцул смалить люльку.
А дим такий, що очі виїдає… Підходить до нього поліціянт і строго так каже:
– Шановний, тут палити заборонено! Хіба ви не бачите, що он на тій вивісці написано?
– А що там? – питає здивовано гуцул.
– «Куріть запрєщєно!»
– А! Так то ж для московитів!


Про пані та хлопа з Карпат

Зустріла пані в місті одного гуцула та й здивовано каже:
– О, шановний, який у вас великий капелюх!
– Та, прошу пані, це гуцульський капелюх. Я сам родом із Карпат, у нас, гуцулів, все велике!
– А яка у вас велика сокира!..
– О, прошу пані, це не сокира, а бартка. Як я вже казав, я хлоп із Карпат, у нас, гуцулів, все велике.
Пані задумалась та і спокусилася…

За декілька хвилин пані, невдоволено обтрушуючи спідницю, бурчить:
– А ще казав, що “хлоп з Карпат”…
– Та вибачте, прошу пані. Але я ж не знав того, що ви теж з Карпат…


Про дорогого панка і гуцула

Панок у костюмі Brioni, взутті Gucci, сонцезахисних окулярах RayBan та YSL-краватці висунув голову з вікна джипа і питає гуцула:
– Якщо я скажу, скільки корів і телят у вашому стаді, то дасьте мені теля?
Гуцул зиркнув на панка, що той певно є шишкою, повернув лице на своє стадо, яке мирно паслося, і каже:
– Най буде! Тогди беріт!
Багач паркується. Свій ноутбук Dell з’єднує з мобільним RAZR V3 Cingular, заходить на сторінку НАСА, там запускає супутниковий GPS, отримує точні координати свого місцезнаходження, перекидає їх на інший супутник NASA, той сканує територію і відтворює у фотці з надвисокою роздільною здатністю. Панок відкриває фото в Adobe Photoshop, експортує її для обробку зображення у спеціалізований заклад в Гамбурзі… Через кілька секунд отримує електронного листа на свій Palm Pilot з описом обробленої фотки. Отримує доступ до бази даних MS-SQL через електронну таблицю Excel, пов’язану з ODBC, електронною поштою на своєму Blackberry, і через кілька хвилин має інформацію. Видруковує повнокольоровий звіт на 150 сторінок своїм міні HP LaserJet із принтером, і каже гуцулові:
– У вас є 1586 корів та телят.
– Правильно! Берітси телєтко, яке вам сподобалоси.
Гуцул, розважаючись, спостерігає, як панок вибирає серед тварин і запихає до багажник свого джипа. Тоді каже:
– Якщо я вповім, де пан робе, ци звернете ме телєтко?
Панок подумав “звідки таке зачухане може знати, хто я” і каже:
– Чому б і ні?
– Ви депутат з Верховної Ради! – Випалив гуцул.
– Так – каже панок здивовано, – як ви про це здогадалися?
– Дуже просто, – відповів гуцул. – Ви опинилиси туй, хоть ніхто вас сюда не кликов, хочете плату за відповідь, яку я знов наперед і ніколи би в вас не питовси. Ваша машьина стоїт задом до стада, тому порахувати ви не можете. Знациси ви скористалиси комп’ютером через супутник. Оскільки у нас своїх супутників не є, то ви скористали з іноземного. Тому теперво на моїх очах ніби-то заради мене викинули до віходку кілька сотень тисіч дулярів. Аби показати мені, жи ви розумніший, ніж я… Гуцул віддиховси. – А ще ти, нендзо, ніц не знаєш, як жиют прості люде, І ніц не знаєш про корів. Бо то стадо овец. Зараз випусти з багажника мого пса і бігом звідси, поки я тебе не догнов.

Оповів: Victor Mishalow


Подарувала одна гуцулка своєму хлопові на уродини батога…

Подарувала одна гуцулка своєму хлопові на уродини батога – з тонким натяком на інтимні експерименти в царині сексуальних збочень…
А в результаті – він тепер поставив на кухні канапу, там си постелив, лежить з тим батогом на канапі і, коли вона готує, то траськає її батогом, аби борше сі рухала…

Оповів: Любомир Коваль


Зустрів молодий гуцул на полонині Марічку, на яку вже давно задивлявся…

Зустрів молодий гуцул на полонині Марічку, на яку вже давно задивлявся:
— Марічко! А шо ти робиш нинька ввечері? Я зможу тебе увидіти?..
— Нє, ну ви сі тіко подивіт на нього! Яке воно боязке і сором’язливе! Знов то всьо маю я робити! А нашо аж до вечора чекати?!

Оповів Любомир Коваль


Високо в горах святкують день народження старенького гуцула…

Високо в горах святкують день народження старенького гуцула… Прийшла родина, сусіди – словом ціла купа гостей в хаті зібралася.
Всі його поздоровляють..
– Здоровля Вам і довгих років щасливого життя! Аби-сте, вуйку, жили до ста літ!
– О! Так мені нинька, акурат, сто літ!
– Направду? Кгм, ну тоді хорошого Вам дня…

Оповів: Любомир Коваль


На Площі Ринок ві Львові гуцул жене гусей. Біжить до нього поліціянт…

На Площі Ринок ві Львові гуцул жене гусей. Біжить до нього поліціянт, мерія натравила, розлючений і аж посинілий від злості:
– Як ти посмів! Це ж Площа Ринок! А твої гуси тут паскудять!
– Та ваші голуби, чуєте, туй тоже, перебачте, серуть, та чом їм мош?
– Голуби! Голуби! – аж захлинається поліціянт, – Голуби – вони ж символ миру!
– А мої гуси, хочете ми вказати, хотять войни?

Оповіла: Леся Яворська


Якось надумав турист з московії познущатися над гуцулами…

Якось надумав турист з московії познущатися над гуцулами. Сів на ровер та й поїхав у Карпати, на заправну станцію. А там гуцул Микола його і питає:
– Прошу пана, що вам завгодно?
Московит:
– Заправтє бензіном маю тачку!
Микола незворушно викручує сідло й наливає до верху в раму ровера бензин. Закручує назад сідло.
– Ще шо-небудь, прошу пана?
Кацап далі з підколкою:
– А помойтє лобовоє стєкло мнє!
Микола в три секунди акуратно знімає з нього окуляри, миє їх, протирає і надягає назад. Москаль регоче.
– Іще щось бажаєте?
Московит нічого іншого вже вигадати не може, розплачується, сідає на ровер і каже:
– Прощайтє, панє.
Микола:
– Нехай щастить! – і як зарядить московиту щирого гуцульського запотиличника, аж той з велосипеда злетів…
Кацап з переляку:
– Што ви сєбє позволяєтє?! Ви спятілі?!?
А Микола так спокійно:
– Та то у вас дверцята погано були зачинені…


Кацапський турист в Карпатах вирішив перевірити, чи правда те, що гуцули непривітні до кацапів…

Кацапський турист в Карпатах вирішив перевірити, чи правда те, що гуцули непривітні до кацапів.
Стукає в першу-ліпшу хату. Виходить гуцул.
Турист:
– Папіть нє дадітє?
Гуцул йде і повертається з горщиком молока.
Турист п’є і каже гуцулу:
– Врут всьо про вас, што ви нас нєнавідітє. А ви вот атлічноє малако мнє далі.
Гуцул:
– Ну, якщо чесно, я б його тобі не дав, якби в нім щур сі не втопив.
– Што?! Ах ти ж сволочь такая! – кидає горщик, а той в шматки.
Гуцул:
– Ото вандал!..
Повертається і кричить дружині:
– Галю, ти то виділа!? Та цей кацап розбив ноцник твоєї мами!


Мале гуцулятко крутиси довкола вагітної, ззираєси на величезний живіт тай питаєси…

Мале гуцулятко крутиси довкола вагітної, ззираєси на величезний живіт тай питаєси:
– Тетко, а то со?
– То мій животик. А в ньому мій синочик. Він вось народитси і буде такий файнюний, єк ти…
– А чи ви єго любите?
– Певно жи так. Страшенно люблю.
– Гм… Єк так фист любите, то нащосте єго ззіли?

Оповів: ГуцулВуду