Про мандрівника і магазин для дорослих (18+)

Повернувся чоловік в глухе село з великого міста.
Зібралося все село, слухають його приповідки. Сидять, самогонкою частуються.
І тут мандрівник каже:
– А ще попав у такий цікавий магазин, для дорослих, “Полуничка” називається! Ну чудо, той магазин, скажу я вам! Жінки надувні різних розмірів і різних кольорів продаються!
Тут найжвавіша тітка на селі і запитує:
– Ну а чоловіки там надувні є?
Мандрівник:
– Сказати чесно, – чоловіків не бачив. Може, і не завезли. Але ви би бачили скільки там до них запчастин!


Сільський хлопець потрапив до великого міста на дискотеку…

Сільський хлопець потрапив до великого міста на дискотеку.На танці пішов.
А ще в селі старші хлопці його попереджували, аби він вважив, бо тамка хлопці дівками перебираються, аби не втрапив у яку халепу і замість дівки не покохався з хлопцем…
Запросив до танцю дівчину. Танцюють, розмовляють.
– Дівчино! Ви так мені ся сподобали. Тільки я не до кінцє впевнений… Ви – дівчина?
– Да, всьо в парядкє! Я – бі!
– Ну чому ж відразу “ябі”?! Я сі просто так спитов…

Оповів: Любомир Коваль


Про заможного пана та економіку міста

В депресивне містечко проїздом прибув якийсь заможний пан. У місцевому готельчику «Затишок» надумав зупинитись. Вибрав найкращий номер з виглядом на розкішний хвойний ліс, заплатив власнику наперед сто євро, замовив каву еспресо, ранкову місцеву газету.
Власник взяв гроші і швидко побіг у сусідню крамницю, так як був винен її власнику сто євро за напої.
Господар крамнички, взявши гроші, відразу побіг до свого сусіда – фермера, котрому заборгував за молочні продукти. Фермер, зрадівши повернутим грошам, подякував, дав ще за просто так грудку свіжого козячого сиру, а сам пошкандибав до майстра, якому був винен за те, що той полагодив всю його агротехніку.
Майстер – молодий хлопчина, зрадів грошам і відразу побіг до місцевої повії, послугами якої постійно користувався. Повія, побачивши гроші, привела себе в порядок і побігла до готелю, щоб повернути власнику гроші, які заборгувала за використання номерів.
За цей час гість готелю допив каву, повернув газету і вибачився перед власником за те, що не залишиться в готелі на день через те, що задзвонили і йому потрібно терміново поїхати в інше місто, щоб вирішити нагальні справи. Власник зітхнув, повернув гостю назад гроші і побажав йому щасливої дороги.
У результаті гроші так і залишилися в гостя, а економіка містечка запрацювала.

Оповіла: Леся Яворська


Зустрілися якось у великому місті давні друзі – лемко і бойко…

Зустрілися якось у великому місті давні друзі – лемко і бойко… Наприклад, у Львові, на стометрівці. Лемко, як справжній щирий горянин, тут же гречно запросив бойка на каву. Ну і, як годиться, відразу уточнив:
— Нинька вгощаю я! Що будеш лем пити, друже: коньяк чи каву?
— Коньяк! Поки сі зварит та кава…

Оповів: Любомир Коваль


Жила на світі консерватóрка, яка хотіла підкорити світ музикою…

Жила на світі консерватóрка, яка хотіла підкорити світ музикою.
І коли вона вправлялась, то залишала кришку рояля закритою, бо ж розуміла, що іншим мешканцям дому своєю музикою вона виликого задоволення не принесе… І, граючи на роялі, вона ніколи не забувала закрити вікна наглухо… І ніколи не грала після десятої вечора… І коли вона ходила по місту, то тримала ноти Бетховена таким чином, щоб ніхто не бачив ім’я цього композитора… Така була консерватóрка.
Як шкода, що вона ще ненародилась…