Базар у Косові. Шум, гамір, торг іде повним ходом. Стоїть колоритна продавчиня, продає живих курей…

Базар у Косові. Шум, гамір, торг іде повним ходом. Стоїть колоритна продавчиня, продає живих курей, серед них красується півник.
Підходить покупець та й питає:
– Почім ваш когут?
– Когут ся не продає, – гонорово відповідає газдиня.
– А на што сь го привезли?
– Та без нього кури не хотіли їхати!

Оповіла: Леся Яворська


Мав чоловік півника, ледачого такого…

Мав чоловік півника, ледачого такого. Поніс на ринок, покупці цікавляться:
– А він курей топче?
– Та ні, – каже.
Довгенько так він стояв, аж доки сусіда не пояснив, що то означає “топче”.
Черговий покупець звертається:
– Курей топче?
– Топче! І курей, і качок, навіть корову, якщо піймає!
– Чого ж ти такого хорошого когута продаєш?
– Не повіриш, чоловіче. Він уже й на мене поглядувати почав!