Хлопець побачив у трамваї чарівну красуню. Їхав кілька зупинок, спостерігав за нею – очей не зводив…

Хлопець побачив у трамваї чарівну красуню.
Їхав кілька зупинок, спостерігав за нею – очей не зводив.
На одній із зупинок дівчина вийшла, юнак вискочив за нею.
Наздогнав, щоб познайомитися і запросити на побачення:
– Яка ж Ви красива! Чи можна з Вами познайомитися – як Вас звати?
– Ія…
– Яке прекрасне і рідкісне ім’я!
– П’явда?..

Оповів: Любомир Коваль


У трамваї літня жінка звертається до чоловіка, який, судячи по його поведінці, вже добряче напідпитку…

У трамваї літня жінка звертається до чоловіка, який, судячи по його поведінці, вже добряче напідпитку:
– Синку, може б ти закрив вікно, холодно ж на вулиці.
Той довго-довго дивиться на неї, потім гикає і каже:
– Бабусю, ти справді думаєш, що якщо я закрию вікно, то на вулиці потепліє?

Оповіла: Леся Яворська


Зима. Вечір. Ходив з дружиною в театр. Повертаючись трамваєм додому…

Зима. Вечір. Ходив з дружиною в театр.
Повертаючись трамваєм додому зауважив, що навпроти сидить моя студентка і розмовляє з якоюсь дівчиною, напевно коліжанкою. Сидить, теревенить, не вітається. Через деякий час вона уважно дивиться на мене і каже:
– Ой! Андрію Петровичу, а я вас одягненим і не впізнала!

Оповіла: Леся Яворська


Жінка викликала столяра: – Що трапилося?..

Жінка викликала столяра.
– Що трапилося?
– Як тільки вулицею проїжджає трамвай, шафа тріщить і розсипається. Зробіть щось із цим, бо мої нерви вже не витримують.
– Що ж, подивимося ізсередини….
Столяр знімає взуття і залазить у шафу. У цю хвилину заходить чоловік.
– Що Ви тут робите? – запитує він столяра.
– Ви не повірите, але я чекаю трамвая..


Про бійку у Львові

Львів. Вечір. Останній трамвай. Два хлопці і п’яниця добряче б’ють одного хлопа. Всіх в поліцію, допитують.
Хлоп:
– Єду я, нікаво нє трогаю, а оні началі мєня біть.
Один з хлопців розповідає свою версію:
– Заходимо в трамвай, бачимо цього, щось белькоче по-своєму, і встав спочатку мені, потім приятелю на ногу – геть знахабнів. Ну ми вирішили почекати, якщо не злізе – битимемо. Час йде, нічого не міняється. Ось і почали ми його бити.
До п’яниці:
– А ти навіщо його бив?
– Бачу хлопці, то на годинник, то на нього дивляться, то на годинник, то на нього – потім почали бити. То я подумав, що то по всій країні так!


Анекдот: Їдуть двоє у львівському трамваї…

Їдуть двоє у львівському трамваї і бачать в кутку забився якийсь хлопака. Один другому й каже:
– Мабуть москаль, потрібно перевірити.
– А що, друже, з науки їдеш?
– У-гу.
– Не колеться.

– А що, мабудь голодний?

– У-гу.
– Не колеться!
– А скільки тобі років ?
– Ну в сяньтябре будет двацать.
– Ой синку не буде !!!


Про трамвай і самотню, сумну втомлену киянку

Київ. Трамвай. До самотньої, сумної, втомленої киянки звертається чоловік:
– Dode pа? …
Все золото світу не світить яскравіше, ніж вона в цю мить! Француз! Справжній ФРАНЦУЗ В ЇЇ ЖИТТІ!!! Все, кінець сірим будням! Прощайте, українські чоловіки зі своїми горілками і розкиданими шкарпетками. Тепер будуть шампанське і танго біля підніжжя Ейфелевої вежі, сонце і білий морський пісок. І, зрозуміло, Шанель … Але! Але треба ж щось відповісти!
– Пардон мсьє! Кес ке се?
– Шо? Трамвай, кажу, до депа йде?