Криївка партизанів. Старшина, перекладач і полонений “Стрибок”…

Криївка партизанів. Старшина, перекладач і полонений “Стрибок”.
Старшина до перекладача:
– Cпитай москаля, де розташована їхня частина.
Перекладач до полоненого:
– Руководітєль спрашиваєт вас, гдє расположена ваша часть.
Полонений:
– Я нє скажу!
– Москаль відповів, що не скаже.
– То перекажи, що зараз ми його катуватимемо.
– Руководітєль говоріт, што сєчас вас будут питать.
– Я всє равно нє скажу!
– Москаль каже, що все одно мовчатиме.
Старшина:
– То клич хлопців із жаровенькою й цвяшками.
Прийшли хлонці з інструментами. Полонений до перекладача:
– А што ето оні прінєслі?
– Ето жаровня. Сєчас в нєй раскалят гвозді і загонят іх вам под ногті.
– Нєт, нєт! Скажитє вашему начальніку, што я всьо вам раскажу!
Старшина до перекладача:
– Що там москаль белькоче?
Перекладач:
– Каже, що москалі тортур не бояться.


До командира частини приходить дружина офіцера з проханням…

До командира частини приходить дружина офіцера з проханням:
– Чи ви може вплинути на мого чоловіка? Мені здається, що він мені зраджує!
– Ну чому ви так відразу – зраджує. У вас, що є докази?
– Є! Ось, знайшла у його в кишені жіночі труси.
В цей момент лунає сигнал загальної тривоги. Командир пхає труси до себе в кишеню піджака і каже:
– Добре, я з ним поговорю. Ідіть додому.
Пізно ввечері, втомлений командир, повертається додому. Сіли вечеряти, а дружина його питає:
– Ти казав, що сьогодні вам дадуть зарплату.
– Так-так, піди, там візьми, в кишені в піджаку.
Жінка вертається, тримаючи в руках гроші і труси:
– Петре, але ж ти в мене жартівник. Я вже третій день ці труси шукаю, а ти їх в кишені носиш.