Сьогодні я подзвонив на місцеву радіостанцію і ведучий, привітавши мене, сказав: – Ви наш перший слухач…

Сьогодні я подзвонив на місцеву радіостанцію і ведучий, привітавши мене, сказав:
– Ви наш перший слухач, який додзвонився, тому, щоб виграти головний приз, вам потрібно лише відповісти правильно на єдине запитання! Ви готові?
– Я готовий! – сказав я.
– Це буде математичне запитання.
– У мене є вчений ступінь, думаю, проблем не виникне! – з гордістю сказав я.
– Добре! Отже, щоб виграти наш головний приз, а саме – два квитки на концерт Олега Винника і зустріч з ним за лаштунками, скажіть, будь ласка, скільки буде два помножити на два ?
– Сім! – відразу відповів я.

Оповіла: Леся Яворська


– І хто ми з тобою тепер? – запитала вона, схиливши голову і обхопивши руками свої коліна…

– І хто ми з тобою тепер? – запитала вона, схиливши голову і обхопивши руками свої коліна. – Друзі чи коханці?..
Він стояв біля вікна і мовчав. Мовчанка затягнулася…
– Ну ким би ти хотів бути? – запитала вона знову.
Він подивився у вікно на темне зоряне небо і замріяно відповів:
– Космонавтом!

Оповіла: Леся Яворська


Під час семінару на курсах для водіїв у жіночої аудиторії запитали: – Що ви будете робити, коли побачите зеленого хлопчика?..

Під час семінару на курсах для водіїв у жіночої аудиторії запитали:
– Що ви будете робити, коли побачите зеленого хлопчика?
Відповіли так:
60 % сказали точно кину пити,
20 % сказали однозначно кину курити всіляке дрантя,
19 % вирішили в ту хвилину звернуся до психіатра,
І тільки одна білявка сказала:
– Тоді я почну переходити дорогу.

Оповів: Любомир Коваль


Прийшов син до тата, та й питає: – Татку, а ти коли-небудь закохувався у вчительку, коли був у школі?..

Прийшов син до тата, та й питає:
– Татку, а ти коли-небудь закохувався у вчительку, коли був у школі?
– Так, синку, звичайно! Це абсолютно нормальне явище!
– Татку, а що в тебе з цього вийшло?
– Та нічого, синочку. Про це дізналася твоя мама і перевела тебе в іншу школу.

Оповіла: Леся Яворська


Про сварливу жінку

Дружина постійно сварилася з чоловіком.
Все мала знайти щось, за що можна доколупатися до нього… То не так посуд помив, то не такий хліб купив, то не так глянув на неї. І от одного дня питає його:
– Якщо я піду до іншого чоловіка, ти будеш жаліти?
– А чого мені жаліти іншого чоловіка, – важко зітхнувши, відповів хлоп.

Оповіла: Леся Яворська


Питається маленький хлопчик у діда, що таке відсутність логіки…

Питається маленький хлопчик у діда, що таке відсутність логіки.
Дідо щось си пригадав, посадив внука на коліна і каже:
– Коли я був таким маленьким, як ти, то я три рази на тиждень ходив до церковної школи. То, звичайно ж, була пуста трата часу, але то вже таке. І от одного разу, взимку, а взимку, дитино, ми колись щодня їли тушковану капусту з фасольов, часником і з шкварками,.. так от… Так ся стало, що я одного разу взєв і пернув у клясі. Так засмерділо, тагі-би тхір здох…
– Та Ви що, діду?!. І що?..
– Ая… Ну так сї стало. Так мене пані вчителька потягнула різкою по крижах і вигнала з кляси. Я пішов надвір дихати свіжим повітрям, а ті придурки, разом з вчительков, всі там сї залишили в тому всьому сидіти. Ото і називається відсутністю логіки…

Оповів: Любомир Коваль


Журналіст бере інтерв’ю у телеведучого новин…

Журналіст бере інтерв’ю у телеведучого новин.
– Доброго дня. Наші глядачі постійно просять у телефонних дзвінках і в листах у студію, щоб ми поставили Вам одне запитання: як це Вам з такою фізіономією, такими манерами і такою дикцією вдалось попасти на телебачення? Це буб блат, напевне?
– Та який блат?! То всьо сестла!

Оповіла: Леся Яворська


Приходить молодий бойко до лікаря: – Прошу пана дохтора, шось в мене прутень троха болит…

Приходить молодий бойко до лікаря.
– Прошу пана дохтора, шось в мене прутень троха болит.
– Що болить?!
– Прутень,.. ну, той-во-вон – пісюн…
– А-а-аааа, Ваш член Вас турбує… Ну що ж, давайте поговоримо про це. Для початку розкажіть мені про Ваш розпорядок дня.
– А Ви, пане дохтор, нікому того не вповісьте?
– Та Ви що?!. Лікарська таємниця – це як таємниця сповіді…
– Добре, дивітьсі мені, вповідаю. Встаю я ше вдосьвіта і відразу ся беру до Дзвінки…
– Що значить “ся беру до Дзвінки”?
– Дохтор! Ви шо – той-во-вон? Граю я свою Дзвінку перший раз на дню, акурат, коли сонце встає. Вона то фест любить! Як і я. Потім йду шось троха си з’їсти. І відразу йду в гори подивитися до отари. По дорозі в гори захожу до Марічки, там ми ся з нев також троха кОхаєм… Прихожу на полонину,.. а там шоднє – як не якась туристка ся заблудит, то якась гуцулка прийде афени збирати…
– І у Вас що, кожного дня з ними статевий акт?
– Та який там акт, пане дохтор! Просто граємсі, як ті вОлені, аби воно всьо згоріло…
– Як цікаво, продовжуйте…
– Потім, як Ви сі вже здогадали, я мушу шось троха по господарці зробити, ‘би то всьо ся не розвалило. Далі я полудную, по обіді трохи си покімарю… Ввечері вертаюся додому знов через Марічку. Вдома вечеряю, кохаюся другий раз на дню з ріднов жінков. І всьо, йду лігати спати…
– Шановний пацієнте! Так від такого насиченого статевого життя у Вас член і болить!
– Слава Тобі, Господи Боже і Тобі, Царице Небесна! Бо я вже подумав, що то від того, що де-коли, як падає дощ і не приходять туристки з гуцулками, то перед обідом я люблю си троха прутня помнєцкати…

Оповів: Любомир Коваль