Про кума і невдячну дружину

Вздрів кум кума та й каже:
– Моє шануванє, куме! Чуві’м жи Ви ся розвели, то правда?
– Вітаю, куме! Йой і не питайте.
– Чого ся не тішите? Адже вповідались’те, яке то стерво Ваша жона.
– Ще й яке! Були ми нещодавно в океанськім круїзі і коли стояли під час шторму на палубі, за борт випав хлопчисько, син мільйонера…
– І що, куме, Ви кинулися його рятувати?
– Та де! Ніхто ся не кинув, тато хлопчиська не вміє плавати, а ше в тім місці товклася купа акул. Аж раптом моя жінка кидаєся в хвилі і рятує хлопчика!
– Йой!
– Хапає їднов руков його за чуприну, другою чіпаєся трапа і їх витягают просто акулі з пащеки!
– Матко Боска!
– Той богач від щєстя одразу їй виписав чек на мільйон долярів, дав добру працю на своїй фірмі і хоче ся на ній женити!
– То є правдиве чудо!
– Ага, так во за яких п’єть мінут стала багатою й знаменитою, мене покинула та ше й грошима ся не поділила!
– Куме, а чого б то мала ся з Вами ділити?
– Бо як би не штурхнув її у плечі, аби скочила до води, то ніц би не мала!

Оповів: Юрій Ситник

Comments

comments