10 крилатих виразів, за якими стоїть ціла історія

Кожна епоха приносить нам нові гострі крилаті вирази. Ті ситуації, завдяки яким вони з’являються, заслуговують на окрему увагу. Наприклад, часто вживаний вислів «все своє ношу з собою» спочатку мав трохи інший зміст, ніж той, який ми в нього вкладаємо тепер.

Тутка обнишпорив словники і ділиться деякими цікавими історіями походження популярних крилатих фраз.

Хлопчик для биття



Хлопчиком для биття в Англії в XV-XVI століттях називали того, хто приймав на себе всі покарання, призначені юному спадкоємцю престолу, захищеному божественним правом. Принц не міг бути покараний, оскільки його наставник по рангу був нижчим. Хлопчик для биття зазвичай був благородного походження, але це правило дотримувалося не завжди.

Щоб покарання мало ефект, майбутній король повинен був відчувати сильну емпатію до хлопчика. Тому вони багато часу проводили поруч, разом вчилися і гралися. Сформовані міцні дружні стосунки не дозволяли принцу часто порушувати дисципліну.

Блакитна мрія

Цей крилатий вислів став усталеним завдяки німецькому письменнику Новалісу і його твору «Генріх фон Офтердінген». Герой роману – поет. Йому сниться сон, в якому він бачить прекрасну блакитну квітку, приймаючи її за символ досконалого життя.

Після пробудження Генріх вирушає на пошуки заповітної квітки. На шляху його чекають пригоди, які поступово розкривають в ньому письменницький дар. Погоня за мрією змінила його життя на краще.

Повернімося до наших баранів

Фраза увійшла в побут з фарсу «Адвокат П’єр Патлен» невідомого авторства. У центрі сюжету – судовий розгляд між пастухом і сукноробом. Пастуха звинувачують в тому, що він вкрав баранів. Коли сторони починають висловлюватися, то розмова постійно відходить від головної теми. Сукнороб починає звинувачувати вже адвоката пастуха, пригадуючи йому, що той так і не оплатив йому 6 ліктів сукна.

Судді доводиться періодично зупиняти перебранку між учасниками процесу, вимовляючи фразу «повернімося до наших баранів».

Скелет у шафі

Вислів прийшов з медичної практики. У Британії лікарі не мали доступу до тіла померлих простих громадян. Вони могли лише брати для своєї практики трупи злочинців, які були страчені. Для науково-дослідних цілей вони також зберігали і скелет людини.

Оскільки в суспільстві було не прийнято тримати скелети у всіх на очах, лікарі були змушені приховувати їх від чужих очей. Вірогідно, що ховали вони їх у шафі.

Все своє ношу з собою

Фраза належить Біанту, одному з числа шанованих в Стародавній Греції семи мудреців. Його рідне місто Прієну захопили перси. Всі жителі були змушені покинути свої домівки, але їм дозволено було взяти будь-які речі за умови, що вони їх понесуть на собі.

Греки тягли на собі важкі вантажі з усім своїм майном, а Біант йшов з порожніми руками. Коли перс запитав у нього, чому він нічого не забрав, мудрець відповів, вказавши на чоло: «Все своє ношу з собою».

Ріг достатку

Вираз з’явився завдяки давньогрецькій міфології. Маленький Зевс виховувався в племені, де йому давали молоко Амалфеї – священної кози. Щоб врятувати малюка від Кроноса, вона повісила його колиску на гілки дерев. Коли Зевс виріс, в подяку за своє спасіння він вирішив забрати Амалфею з собою на Олімп і зробити її сузір’ям.

По дорозі коза зачепилася одним рогом за дерево, і він відпав. Тоді Зевс підняв його і віддав німфам, надавши йому чарівних властивостей. Тепер ріг міг приносити найрізноманітніші страви і безліч напоїв, не залишивши нікого в голоді.

Внести свою лепту

Відомий вислів пішов з Нового Завіту. Жебрачка вдова принесла до скарбоні храму милостиню. Сума виявилася зовсім маленькою – лише 2 лепти (монета в Стародавній Греції). В Євангелії ця пожертва протиставляється щедрим дарам багатих людей.

Однак багатії віддають свої кошти з надлишку, тому такі витрати для них є дрібницями. У той час як вдова пожертвувала останніми грошима, позбавляючи себе навіть необхідного мінімуму, тому її внесок видався ціннішим.

Цвях програми

У 1889 році в Парижі йшла дивна підготовка до Всесвітньої виставки. В рамках проекту інженер Гюстав Ейфель отримав право на створення вежі, яка послужила б аркою для входу на виставку. Конструкція викликала змішані почуття у самих парижан і приїжджих гостей.

Журналісти побачили в Ейфелевій вежі схожі зі звичайним цвяхом риси і стали тиражувати цю думку в ЗМІ. Спочатку фраза звучала як «цвях виставки», але з часом стала вживатися у звичному нам вигляді.

Ведмежа послуга

Фразеологізм з’явився завдяки байці Жана де Лафонтена «Ведмідь і садівник». За сюжетом ведмідь хотів каменем відігнати муху, яка кружляла біля сплячої людини. Однак його старання були настільки сильними, що в підсумку він розбив їй голову.

Вперше байка зустрічається в індійському фольклорі. Але там замість ведмедя допомогти людині намагалася мавпа.

Гроші не пахнуть

У I столітті римський імператор Веспасіан почав збирати податки з громадських туалетів. Тоді вбиральні отримували прибуток від продажу зібраної сечі. Вона використовувалася під час прання і відбілюванні речей, а також під час оброблення шкіри.

Син Веспасіана критикував його за те, що він обклав податком брудні вбиральні. Тоді імператор підніс монету з першого прибутку до його носа і запитав, чи пахне вона. Той відповів: «Ні». «Але ж це гроші з сечі», – сказав йому батько.

Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини