10 найпростіших речей, яких було не дістати в СРСР

За часів СРСР модницям доводилося несолодко. Дістати багато речей було практично нереально, тому багатьом дівчатам залишалося тільки розглядати іноземні журнали і мріяти. Які ж предмети і засоби було так важко знайти? Про це ми розповімо в цьому матеріалі.

Американські джинси

Ці джинси вже тоді були найбільш якісними і стильними. Радянська альтернатива виглядала далеко не так круто, та й сама тканина була радше “під денім”. За хорошими джинсами готові були вистоювати величезні черги. Ну а ті, кому не вдавалося знайти американські штани, навчилися варити радянські. Щоб дизайн був схожим на оригінал.

Французькі парфуми



Ще один дефіцитний товар – парфуми. Найпопулярнішим ароматом був Climat від Lancôme. Коштував він близько 20 рублів, але знайти ці духи було практично нереально. Звичайно, можна було придбати різні радянські або польські аналоги. Але дівчата намагалися знайти саме французький товар, навіть якщо за нього потрібно було переплатити.

Косметика

На цьому ринку теж не все було гладко. Місцевої косметики було повно, але за якістю вона значно поступалася закордонній. А дістати, наприклад, французьку пудру або помаду можна було тільки “по блату”, або ж у перекупників.

Годинник “Чайка”

Цей годинник в позолоченому корпусі з металевим браслетом вважався справжнім хітом. Зрозуміло, що майже кожна дівчина намагалася його придбати. “Чайка” – позивний першої жінки-космонавта Валентини Терешкової.

Хутряна шапка

Це зараз хутро почали лаяти практично всі світові модні будинки. А за часів СРСР дістати хутряну шапку було непросто, і вона вважалася ознакою хорошого достатку. Особливо модним цей головний убір став після виходу фільму “Іронія долі, або З легким паром!”.

Чоботи-панчохи

Таке взуття з обтягуючої тканини було дуже модним. Настільки, що через деякий час в однакових чоботях ходила мало не половина країни. Особливим везунчикам вдавалося виділитися і дістати моделі взуття оригінальних забарвлень. Найчастіше це були польські або югославські товари.

Капронові колготи

Те, що зараз є в шафі кожної дівчини, при СРСР було справжнім скарбом. Йдеться про звичайні тонкі колготи. Вони з’явилися лише в 70-х роках, і Брестська фабрика випускала їх тільки в тілесному кольорі. У світі в той час були модними чорні і білі колготи, тому радянські дами намагалися фарбувати звичайні моделі. Найчастіше нічого не виходило, і колготи просто рвалися. Ну а справжньою знахідкою вважалися німецькі та чехословацькі колготи. Як тільки вони з’являлися, їх моментально розбирали.

Плащ з болоньи

Такі дощовики виробляли і в СРСР, але фасони були одноманітними і не кращим чином сиділи на фігурі. Також зневіру викликала і колірна палітра: сірий, чорний, коричневий… Тому модниці намагалися знайти плащі з Чехословаччини та Югославії. В асортименті цих виробників можна було знайти різні відтінки і підібрати річ, яка могла б добре сидіти.

Афганська дублянка

До пізніх 90-х років дублянка вважалася символом достатку. Також чомусь було прийнято думати, що тепліше цього наряду просто не існує. Можливо вся справа в радянській моді 60-х років, коли в тренді були короткі пальто з овчини. У дублянках в той час ходили навіть The Beatles. Бум на такий верхній одяг стався в СРСР в 70-х, тоді за пальто з овчини почали шикуватися черги. І це незважаючи на те, що одна дублянка могла коштує дві-три месяних зарплати. А у спекулянтів і того дорожче.

Шкіряна сумка

У 50-х світові модні будинки почали активно випускати різні сумочки з візерунками, симпатичними ручками і так далі. Про сумочки Dior або Chanel радянським дівчатам доводилося тільки мріяти. Місцеві виробники випускали шкіряні сумки, але вони виглядали зовсім не так, як західні, і були дуже нудними і одноманітними. Тому модниці на всю полювали за сумочками з Чехословаччини і В’єтнаму.