Хочете справжнього занурення у 19 століття? Епоха любовних інтриг, фатальних пристрастей та великих сподівань. І найцікавіше — дізнаєтесь особливості життя вікторіанського періоду. А чого ви не знали про XIX століття? Подробиці — у матеріалі.
Французька — мова аристократії
На початку XIX століття дворянські діти розмовляли французькою ще змалечку. Адже у минулому вважалося престижним «вплітати» слова з іноземних мов. Цікаво, що у 19 столітті в домашній бібліотеці багатих дворян було найбільше французьких авторів. А причина цьому — пропаганда франкофілії.
У той час мовою дипломатії в Європі була французька. Тому аристократи розмовляли нею та називали себе французькими іменами, аби вразити товариство. Так звичайна Катя ставала Кітті, а Софія — Софі. Дворяни слов’янських країн активно наслідували манери Франції, але водночас не забували власних традицій.
Звідки пішло поняття «голуба кров»?
Історія стверджує: іспанська королівська родина пишалася, що ніколи не змішувала кров з представниками інших рас. На блідій шкірі представників вищого стану виділялися сині вени, і тому дворяни називали себе «sangre azul», що в перекладі з іспанської — «блакитна кров». Цей вираз тепер асоціюється з аристократами усього світу.
Воля — недоступна для більшості
У сучасному світі рабство неприйнятне та неможливе, проте у 19 столітті справжньою розкішшю була свобода. На території східної України щасливий момент настав у 1861 році — саме тоді було скасовано кріпосне право. До того беззахисні люди не могли розпоряджатися власним життям. Їхні долі вирішував багатий поміщик, якому вони належали. Стусани, прокльони та побиття — звичне покарання кріпосних за непослух.
Робота — не для людей зі слабкими нервами
Сьогодні ми нарікаємо на восьмигодинний робочий день та кількість вихідних днів. Але у позаминулу епоху люди працювали по 15 годин без перерви. Жінки та діти трудилися нарівні із чоловіками, отримуючи набагато меншу заробітну плату.
Прислуга — права рука господарів
Дами вищого світу не звикли робити брудні хатні справи. Тому в багатих родинах незамінною стала прислуга. Спершу кріпосні виконували обов’язки прислуги. Пізніше хатню роботу виконували наймані жінки, які отримували плату. Прислуга у великому домі дворян знала всі секрети та старанно приховувала їх. У її обов’язки входило не тільки слідкувати за побутом, а й оберігати ім’я шанованої родини.
Розваги 19 століття
Життя людей у вікторіанську епоху складалося зовсім не просто. І розваг у той період було значно менше, ніж сьогодні. Місцем відпочинку та спілкування був театр. Звісно, й зараз він відіграє велику роль, але в ті часи театр — не просто культурний заклад, а головне місце інтриг та пліток. Навіть далекі від мистецтва дворяни приходили у театр, щоб розглядати гарненьких акторок.
Фрейліни: хто вони?
Вірну свиту імператриць та великих княгинь становили фрейліни. Це молоді неодружені дами, які мали шляхетне прізвище. Головна перевага фрейлін — можливість вступити у шлюб зі знатним чоловіком, якого поважає вся країна. Фрейліни вищого світу не мали постійних обов’язків. Вони розважали товариство, вивчали мистецтво та займалась єдиною справою — шукали багатого жениха.
Страшні таємниці гігієни
Європа у 19 столітті славилась антисанітарією. І мало хто уявляє, які проблеми ховалися під красивими сукнями привілейованих дам. Дворяни вірили, що з водою в тіло проникає інфекція, тому і милися вкрай рідко. Щоб побороти сморід, аристократи користувалися парфумами.
Куртизанки — улюблениці дворян
Жінки легкої поведінки часто вели світське життя у вищому світі. Хвиля популярності куртизанок припадає на 19 століття. Куртизанки цінувалися більше вуличних повій, адже вони працювали актрисами та співачками у театрах. Дівчата перебували на утриманні одного або кількох багатих покровителів. Деякі куртизанки отримували державну плату за підслухування приватних розмов в аристократичному товаристві.
Великі родини дворян
Дворянські садиби стали прихистком для багатьох мешканців, які не мали кровного зв’язку із господарями. Будинки ділилися на жіночі та чоловічі половини. На своїй території чарівні леді заплітали коси у будуарах. А джентльмени — вирішували державні справи у бібліотеках та розслаблялися в курилках. Приходити на чужу половину без потреби вважали поганим тоном. Тільки прислуга могла спокійно ходити між двома частинами.
Окрім рідних, у домі господарів проживали далекі родичі. Кузени, найкращі друзі, малознайомі, прислуги та гувернантки для дітей мешкали разом зі своїми сім’ями за рахунок поміщиків.
За матеріалами СТБ.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини