10 українських музеїв просто неба, які варто відвідати взимку

Зима – чудова пора, щоб завітати в одне із старовинних українських сіл, де все виглядає так, як двісті років тому. Це скансени – живі музеї просто неба, яких в Україні налічується більше десятка.

Тут бережуть багатовікову спадщину традицій зимових календарних свят краю, джерел автентичного фольклору у йорданських піснях, колядках, щедрівках, у маланковому дійстві, танцях, народному музикуванні, костюмах, етнографічній атрибутиці, народних ремеслах…

НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ В КИЄВІ (ПИРОГІВ)
Це найбільший у Європі музей просто неба. Тут можна побачити всю Україну в мініатюрі: від Слобожанщини до Полісся. Найстаріший експонат музею – хата 1587 року. Вітряки, водяні млини, кузня, колиба, сільська управа, церковно-парафіяльна школа, садиба священика, шинок. Загалом колекція етнографічних експонатів налічує 70 тисяч предметів.

Свята і фестивалі проводяться кожних вихідних.

Зима в Пирогово (автор Ашатан)

Зима в Пирогово (Київський фотограф Дмитро Бартош)

Зима в Пирогово (автор vibas)
ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МУЗЕЙ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини – перший в Україні музей просто неба, будівництво якого було започатковано в 1964 році. У цьому етно-комплексі представлено українську архітектуру ще з часів пізнього палеоліту. На території близько 30 гектар зібрані експонати різних часів і культур. 11 дерев’яних церков та найбільша в Україні колекція млинів. Музей цікавий найдавнішими монументальними кам’яними скульптурами та саркофагами – кам’яними скринями, у яких ховали померлих племена кемі.

Експозиція “Середня Наддніпрянщина”. Лівобережжя. (Автор Марія Верговська)

Українська зима, Переяслав-Хмельницький (Автор Антон Петрусь)

Українська зима, Переяслав-Хмельницький (Автор Антон Петрусь)
СКАНСЕН “МАМАЄВА СЛОБОДА” У КИЄВІ
Архітектурний ансамбль комплексу нараховує 98 об’єктів. Цікавою є козацька триверха дерев’яна церква (такі ж були у часи Богдана Хмельницького). За невеличкими озерцями розташувались садиби титаря, козаків-джур, козацького старшини, коваля із кузнею, гончаря із гончарною майстернею, ворожки, шинок єврея-крамаря, а також пасіка та водяний млин.

Мамаєва Слобода. Зима (автор brown_ bear)

Мамаєва Слобода. Зима (автор Ашатан)

Мамаєва Слобода. Зима (facebook.com/mamajeva.sloboda)
МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ У ЛЬВОВІ “ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ ГАЙ”
Музей вдало поб’єднує мальовничість лісистих пагорбів, відновлену рослинність Карпат і дбайливо перенесені історичні споруди з різних регіонів Західної України. Окремими етнографічними регіонами тут є: Бойківщина, Рівнинне Закарпаття, Лемківщина, Львівщина, Буковина, Покуття, Гуцульщина, Полісся та Волинь. Кожна з хатинок по-своєму гарна: ретельно, до найдрібніших деталей, відтворено давній інтер’єр. Багато тут унікальних старовинних церков.

Шевченківський гай взимку

Шевченківський гай взимку (vovsad.blogspot.com)
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ
Вишукана різьба по дереву, унікальний старовинний посуд та надзвичайне барвисте вбрання буковинців. Старовинні вітряки, корчма та кузня. Садиби бідняка, середняка та заможного селянина. Ви здивуєтесь, коли побачите дерев’яний ключ та замок — та ще й отвір для руки, щоб той замок відмикати знадвору!

Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту. Зима. (www.facebook.com/bukovina.ethnomuseum)

Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту. Зима. (www.facebook.com/bukovina.ethnomuseum)
ЗАКАРПАТСЬКИЙ МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ
Це один із найперших українських музеїв просто неба (з 1970 року). Планування експозиції справді відповідає географічній карті Закарпаття. На невеличких вуличках ви побачите взірці стародавніх гуцульських жител, а також садиби угорського та румунського населення. Дерев’яні будиночки виглядають особливо колоритно посеред саду із плодових дерев.
Загалом у етно-комплексі зберігається понад 14 тисяч експонатів. Чи не найцікавішим із них є автентична лемківська церква (1777 рік).

Закарпатський музей народної архітектури ужгород (автор Людмила Шалаева)

Шелестівська церква в музеї
МУЗЕЙ ІСТОРІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ВОЛИНІ, С. РОКИНІ
Цей музей – справжнє діюче господарство. Тут є постійні працівники, котрі ночують у хатах, топлять піч, печуть хліб, доглядають худобу, обробляють посіви, косять сіно, пригощають гостей стравами української кухні. Тут можна навчитись народних ремесел і простим відвідувачам.

Комплекс загалом присвячений такій важливій сфері життя волинян як сільське господарство. Кузня, садиби, хліви та клуні. На території дендропарку – постійно діюча експозиція “Козацький зимівник”.

(автор: Palko Sergej)
МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ ПРИКАРПАТТЯ, С. КРИЛОС
Заповідник розкинувся на території давнього городища. Невеличкі «села», кожне з яких відтворює колорит одного із чотирьох етнографічних районів Прикарпаття: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. Найцікавіші речі побуту: старовинного одягу, вишиванок, прикрас представлені у окремих колекціях музею.

Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття, с. Крилос

СКАНСЕН «КОЗАЦЬКИЙ ХУТІР» У С. СТЕЦІВКА ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Музей на лоні надзвичайно мальовничого ландшафту з полями, пагорбами, ставком, з отарою овець і кіньми на вільному випасі. Тут ви зможете побачити єдиний в Україні музей млинарства, територія якого становить майже 9 гектарів. Його розташували саме в тому місці біля села Стецівка, де вітряки стояли із сивої давнини.

Туристично-етнографічний комплекс «Козацький хутір» (автор Tatyana Dyachenko)

Миколаївська церква (кін. XVIII ст.) з села Драбівці. Скансен «Козацький хутір» (автор Сергій Криниця)
ЦЕРКОВНО-ЕТНОГРАФІЧНИЙ КОМПЛЕКС “УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО”, С. БУЗОВА
Комплекс представляє багато історико-етнографічних областей України. Із Гуцульщини, Полтавщини, Вінниччини, Луганщини та Житомирщини сюди були привезені старовинні хатинки. Кожна – під своїм, характерним для регіону дахом, з оригінальними інтер’єром, меблями, господарським начинням, одягом. «Українське село» має свою гуральню і гончарню, кузню, пасіку, парафіяльну школу та церкву. Немало тут господарських будівель. Музей справді є «живим» і долучитись до його життя можна і відвідувачам, самостійно виліпивши горщика на гончарному крузі чи випікши хліб у печі.