Найважливіші предмети, на думку дорослих українців, — історія, українська мова та математика. Але згадайте себе в школі — ви думали так само? Ще дитиною не всі усвідомлюють, що без знань нікуди. Та ще зубріння і нескінченні домашні завдання відбивають бажання гризти граніт науки. Здається, це нарешті почали розуміти й вчителі. І в школах по цілому світу вже сьогодні є уроки, які допомагають учням втягнутися в навчальний процес і отримувати від нього задоволення.
Ми в Тутка вирішили дізнатися, які ненудні шкільні предмети є за кордоном. Багато з них сподобалися б і нашим дітям.
1. Урок щастя (Німеччина)
Як бути щасливим? Хто з нас не хотів би довідатися цей секрет. А в Німеччині діти вчаться бути в гармонії з собою і світом вже в школі. Уроки щастя є більш ніж в 100 школах. А в одній з них, в Гайдальберзі, заняття проводить особисто директор. Заліків та іспитів немає, але впродовж року кожен учень займається реалізацією свого «доброго проєкту». Наприклад, знімає відеоролик, який зможе зробити інших трохи щасливішими. Ще можна податися у волонтери або організувати благодійну акцію.
Такі шкільні уроки вводяться і в інших школах світу: в Бутані, на Криті та в Австралії. В австралійському Джилонзі ця програма називається «позитивною освітою». В основі лежить психологія Мартіна Селігмана, який активно досліджує способи досягнення щастя.
2. Розвідка (США)
Предмет має прикладний характер. Школярі їдуть «на розвідку» в різні райони міста. Наприклад, до місцевого фермерського господарства, на ринок, ресторан або сміттєпереробний завод. Урок відбувається раз на тиждень і триває 5 годин. Після кожної експедиції «в реальний світ» учитель розповідає теорію. Якщо заняття присвячене їжі, то діти дізнаються, звідки беруться продукти і яка їхня справжня вартість, як вирощують овочі та інше.
Після теорії школярі «відкривають ресторан»: купують і готують їжу, сервірують стіл і прибирають після себе. Також до програми часто включено розробку бренду і концепції ресторану, вивчення системи відповідального виробництва продуктів, розрахунок корисного коефіцієнту в продуктах, збір врожаю та навчання найму робочого персоналу.
3. Урок спілкування (Іспанія)
Урок емоційного виховання — обов’язковий. Його відвідують всі іспанські школярі з 3-річного віку і по 11-й клас. Заняття схожі скоріше на затишні посиденьки: учні переглядають фільми й обговорюють різні життєві ситуації. На обговорення виносять такі теми, як спілкування з іншими людьми та вирішення суперечливих ситуацій. Діти вчаться керувати емоціями й чути співрозмовника. В рамках уроку проходять щотижневі асамблеї — дискусії з гостросоціальних проблем.
Аналог такого уроку спілкування є і в Ізраїлі. Проходить він зазвичай так: кілька учнів діляться своєю проблемою. А опісля цілий клас вирішує, що в цій ситуації можна зробити.
4. Господарювання і вміння бути клієнтом (Швеція)
Господарювання, або hemkunskap, — назва для уроку говорить сама за себе, тут все стандартно. Крім одного: займаються ним не тільки дівчатка, але і хлопчики. Всі разом в’яжуть, шиють, стукають молотком і майструють шпаківні. І, звичайно, вчаться готувати їжу. Але практиці завжди передує теорія: правила здорового харчування, розрахунок важливих поживних елементів і навіть планування бюджету.
До маленьких шведів відносяться як до дорослих: розвивають в них самостійність і вчать економити. Тому разом з господарюванням вчителі розповідають про вміння бути клієнтом. Насправді це не що інше, як знання своїх прав і вміння їх відстояти і в магазині, і в муніципалітеті.
5. Лісова школа (Великобританія)
Маленькі британці з дитинства вільно почуваються в лісі. Уже в молодших класах вони дізнаються, як орієнтуватися на місцевості, спилювати гілки, розпалювати багаття, розбивати намети й розпізнавати їстівні рослини та гриби. Урок Forest School в деяких школах проходить кожного дня. Як їм вдається виїжджати на природу так часто? Дуже просто: недалеко від школи, максимум за 10 хвилин ходьби, є свій «ліс» – невеликий майданчик з деревами, максимально схожий на справжню гущавину.
6. Урок суперечки (Нідерланди, Ізраїль)
У Нідерландах такі заняття проходять в рамках уроку рідної мови. Клас ділиться на 2 команди, і кожна повинна відстояти свою позицію. Причому дитина не може вибрати точку зору, яку хоче захищати, — тут як пощастить. Вчитель оцінює, наскільки грамотно сформована інформація. А головне стежить, щоб не було агресії, від якої так важко втриматися в палких дебатах. Таким методом розвивається лояльність до людей і розуміння, що в будь-якій ситуації є дві точки зору.
Схожі заняття є і в Ізраїлі. На них обговорюють техніку мовлення, його зміст, пластику тіла, міміку, внутрішні відчуття і візуалізацію своїх слів у процесі суперечки.
7. Кібербезпека (Ізраїль)
Якщо вже дорослі зависають у соцмережах, то про дітей годі й казати. Юні блогери публікують в мережі незліченні фото і відео, ведуть YouTube-канали. Батьки та навіть медики забили на сполох через зростання кіберзалежності своїх спадкоємців. Це й стало причиною виникнення предмету «теорія і практика кібервійни» у багатьох школах Ізраїлю. Вчителі розповідають про те, як поводитися в соцмережах, діляться лайфхаками, як правильно реагувати та відповідати на негативні коментарі.
А ще на уроках діти дізнаються, як не потрапити до пастки хакерів, не заразити комп’ютер або смартфон вірусами та вміти захищати свої особисті дані. Особлива увага приділяється й ігроманії та залежності від відеоігор.
8. Штучний інтелект (Китай)
Урок «штучний інтелект» є в початкових і середніх школах Китаю. Поки він новинка — в програмі з’явився лиш у 2019 році. У 10-томній серії підручників розповідається не тільки про історію і розвиток штучного інтелекту, а й про те, як його застосовувати. Наприклад, для розпізнавання осіб, автономного водіння й у сфері громадської безпеки. Крім нудної теорії на заняттях діти складають роботів, щоб закріпити отримані знання на практиці.
9. Йога (Великобританія, США, Австралія)
Відвідуєте заняття з йоги після роботи, щоб зняти стрес? А ось школярам деяких країн пощастило трохи більше — медитують вони прямо в школі. Уроки «усвідомлення» є в англійських, австралійських і американських середніх і старших школах.
Заняття проходять зазвичай двічі на тиждень по 40 хвилин. Вчителі, щоб мати право викладати такий предмет, проходять 6-тижневу підготовку. Особливий наголос робиться на влаштуванні дитячої нервової системи й на допомозі тим діткам, яким важко медитувати. Учні молодших класів медитують лиш по кілька хвилин, щоб заспокоїтися і попрактикувати посидючість. А підліткам заняття допомагають вирішувати конфлікти, неминучі в будь-якому колективі. Для цього вони вчаться висловлювати свої емоції та спокійно розв’язувати проблеми.
Учні вправляються в дихальних вправах і заспокоюють себе в техніці «спілкування без насильства». Її мета — думати про те, що добре ти можеш сказати своєму кривднику, щоб правильно донести свої почуття.
10. Серфінг (Австралія, Нова Зеландія, Гаваї)
Австралія омивається океанами, і серфують тут цілий рік. Австралійці вчаться підкорювати хвилі з дитинства на обов’язкових уроках з серфінгу. Спочатку на березі тренер показує, як поводитися з дошкою й утримувати рівновагу. Ловити хвилю, гребти на дошці та триматися на гребені — все це вміють навіть дітки молодшого шкільного віку.
Цей вид спорту прекрасно тренує тіло — ідеальні фігури серфінгістів тому підтвердження. А ще предмет вчить жити в гармонії з природою і керувати стихією. З такою фізкультурою пощастило не всім маленьким австралійцям, а тільки тим, хто живе недалеко від океану. Для діток, чиї школи знаходяться далеко від води, в обов’язковій програмі є плавання.
Ще серфінг є в шкільних програмах Нової Зеландії та Гаваїв.
11. Милування природою (Японія)
Не просто вивчати, а захоплюватися — так треба ставитися до навколишнього світу, вважають японці. Буддизму в країні передував синтоїзм, а одна з його складових — якраз поклоніння природі. Зараз у багатьох японських школах є предмет «милування природою», і він обов’язковий.
Це не нудні уроки в задушливому кабінеті, а захопливі екскурсії. Красиві куточки природи, рослини, птахів і тварин діти бачать не на картинках, а наживо. Вчителі не просто розповідають і показують, а прищеплюють любов до навколишнього світу. Вчать бачити гармонію в природних явищах і дбайливо ставитися до природи.
Але просто погуляти та не слухати вчителя не вдасться. В результаті навчання дитина повинна зуміти пояснити, чому те чи інше явище їй особливо сподобалося. За свої знання і вміння учні заробляють бали, а вкінці року складають відповідний іспит.
12. Наука про життя (Туреччина)
У перших трьох класах турецьких шкіл є 4 основні уроки. Це турецька мова, математика, іноземна мова та Hayat Bilgisi, що дослівно перекладається як «наука про життя». Саме з цього предмету маленькі турки починають своє знайомство з навколишнім світом. Як подбати про своє здоров’я і про природу, чому треба поважати всіх без винятку, які події відбуваються в країні та у світі — на всі ці запитання є відповіді в програмі курсу.
На заняттях вчителі також багато уваги приділяють етикету і правилам поведінки в гостях. А ще гарним манерам і тому, як бути ввічливими з чужими людьми, дотримуючись при цьому заходів безпеки. В 4-му класі на зміну «науці про життя» приходять «наука» і «суспільствознавство».
13. Мораль (В’єтнам)
У В’єтнамі освіта — досі розкіш, доступна не всім. Але що добре, а що — погано маленькі в’єтнамці дізнаються вже в 6 років. В рамках шкільної програми є обов’язковий предмет «мораль». Вчителі не просто кажуть «так треба», а розповідають, до чого може привести той чи інший вчинок.
Як думаєте, який предмет ідеально вписався б в наші реалії, а який — точно ні?
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини