Послуги приватних підрядників, які створюють контент The Gaze, оплачує державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” з бюджету Міністерства культури. Витрат багато, а ефекту нуль.
Журналісти-розслідувачі вивчили історію проєкту The Gaze і дійшли висновку, що за чотири місяці це ЗМІ не досягло своєї мети. Проєкт мав інформувати іноземців про поточні події в Україні, а також про українську економіку, культуру та історію, але щось пішло не так, – пише 24 канал.
Мультимедійна платформа іномовлення
2014 року перед нашою державою постала потреба пояснити світові те, що відбувається.
“До 2014 року українське державне іномовлення було представлено телерадіокомпанією УТР, яка з 2009 року випускала англомовні випуски новин. Зважаючи на загальну якість роботи державних мовників того часу, програми УТР не мали особливого впливу на формування іміджу України за кордоном. Тому у грудні 2014 року вирішили запустити повноцінне іномовлення. У жовтні 2015 року почала працювати мультимедійна платформа іномовлення, створена на базі УТР і БТБ і під брендом UATV та державного інформагентства “Укрінформ”. Утім, уже за кілька років UATV припинив телемовлення – на його базі створене у 2016 році ДП “Мультимедійна платформа іномовлення України” створило два виключно російськомовні телеканали “Дом” і “FreeДом”, – пояснює NGL.media.
Вочевидь, фінансовані з бюджету російськомовні телеканали не мали жодного впливу на формування образу України у світі, тож на початку червня 2023 року ДП “Мультимедійна платформа іномовлення України”, що фінансується з бюджету Міністерства культури, запустило англомовну діджитал-платформу The Gaze. За задумом, вона призначена для висвітлення подій в Україні для західної аудиторії – насамперед для мешканців США та Великої Британії, – пише видання.
Яким задумували нове видання
Контент The Gaze мав складатися із трьох ключових блоків: текстова стрічка новин, аналітичні статті та відео.
Гендиректорка ДП “Мультимедійна платформа іномовлення України” Юлія Островська розказала журналістам, що не всі новини мали бути про нашу державу.
В окремих матеріалах ми можемо прямо говорити про Україну, якщо це топподія чи тема, як-от зернова угода і наслідки виходу з неї Росії […] Але в більшості матеріалів наші автори повинні дуже тонко й дозовано міксувати українські історії з історіями інших країн чи світовими інформаційними трендами,
– написала вона.
Із державного бюджету на видання The Gaze витратили понад 60 мільйонів гривень. Ці витрати будуть зростати, прогнозують журналісти.
11,6 мільйона гривень пішло на розробку і технічний супровід платформи (це робить ТОВ “Комп’ютерні інформаційні технології”), а решта – на контент.
ТОВ “Комп’ютерні інформаційні технології” володіють кияни Олександр Єфремов і Сергій Маломен. Їм також належать ТОВ “КІТ Груп”, ТОВ “КІТСофт” і ТОВ “КІТСофт Плюс”, які на замовлення Мінцифри розробляли “Дію”.
То що з контентом
На початку травня 2023 року конкурсна комісія із чотирьох працівників ДП “МПІУ” за результатами творчих конкурсів обрала підрядників, які робитимуть контент для The Gaze.
Кожна друга публікація The Gaze навіть опосередковано не стосується України – наприклад, про те, що у Великий Британії на аукціон виставили найстаріший віскі у світі, Німеччина може легалізувати вживання канабісу, в Ірландії конфісковано найбільшу партію кокаїну, а Арнольд Шварценеггер страждає на дислексію,
– іронізують медійники.
“За даними порталу держзакупівель Prozorro, вартість уже підписаних договорів на виробництво відео сягнула 35 мільйонів гривень, а текстових новин і статей – 11 мільйонів гривень. З урахуванням розробки і підтримки сайту загальна вартість проєкту за чотири місяці існування уже перевищила 60 мільйонів гривень”, – підрахували журналісти.
Чотири відеопередачі – лялькове шоу Hidden Angle, суспільно-політичну програму Talk For More, кулінарне шоу Chefs Next Door і гумористичне шоу European Edge – виготовляє ТОВ “Маркер Медіа”. До 2016 року компанія належала відомому російському шоумену Олександру Цекало і білорусу Руслану Сорокіну.
Найдорожче коштує кулінарне шоу Chefs Next Door – 261 тисячі грн за випуск, кожен з яких збирає на YouTube в середньому 900 переглядів, у той час як на виробництво вже витрачено понад 8 мільйонів гривень.
Кошторисна вартість створення однієї короткої новини становить 4000 гривень, а статті – 8500 гривень. Тексти пишуть спочатку українською, а потім перекладають – іноді залучаючи до цього перекладача. Значна частина новин є рерайтом, хоч і якісним.
Вочевидь, уряд продовжить фінансувати платформу The Gaze, адже її ефективність високо оцінює керівництво “Мультимедійної платформи іномовлення України”. Зараз діяльність цього сайту, окрім уже витрачених понад 60 мільйонів гривень, коштує платникам податків близько 12 мільйонів гривень щомісяця, хоча необхідність і ефективність таких витрат є, м’яко кажучи, сумнівною – особливо в умовах війни, яку країна веде за своє виживання,
– підсумовують розслідувачі.