З Чернівецької області почалася історія епідемії коронавірусу в Україні.
Саме там 3 березня виявили першого інфікованого, і саме там від цього вірусу зараз страждають найбільше. У регіоні рекордних 1 341 інфікованих станом на вечір 26 квітня. Трохи більше 20 днів тому стільки хворих було на всю Україну, передає Українська правда.Життя.
За кількістю смертей від COVID-19 Буковина поступається лише Івано-Франківщині, де їх уже 47.
Найбільше пацієнтів надходить до Чернівецької обласної клінічної лікарні, де частина закладу перетворилася на велике інфекційне відділення. А частина лікарів – на хворих.
Де інфікуються лікарі, кому з хворих не виписують “Плаквеніл” та чи прийшли обіцяні міністром доплати – “Українська правда” запитала в Сергія Цинтара, виконувача обов’язків гендиректора Чернівецької обласної клінічної лікарні.
Він кілька разів за 40-хвилинну телефонну розмову казав: “Ми поки викручуємося”, а наприкінці додав: “Сподіваюся, що наша інформація дійде туди, куди треба, і почнуть допомагати”.
– Скільки у вас лежить пацієнтів з коронавірусом?
– У нас 145 хворих (станом на 26 квітня – УП), з них частина з підтвердженим коронавірусом, частина ще чекають результатів.
– Скільки з них у реанімації?
– 15 людей. Реанімація повністю забита цими хворими, у нас 15 ліжок. Вісім людей додалося за останніх три дні.
– Для них усіх вистачило ліжок в інфекційному блоці?
– Ні, бо в інфекційному відділенні в нас лише 60 ліжок. Ми перепрофілювали пульмонологічне відділення, додали 45 ліжок, частину ЛОР-центру, 30, і відсьогодні ми перепрофілювали ще 30 ліжок урологічного відділення.
Може то не знадобиться, але ми робимо такі кроки, щоб забезпечити всіх, хто надходить, бо останнім часом надходить багато хворих і багато важких хворих.
– Чи пов’язуєте збільшення хворих з Вербною неділею, з Великоднем?
– Пов’язуємо з Вербною неділею. Також тиждень назад у нас була Пасха – кількість хворих уже виросла, пов’язуємо однозначно.
– А що буде з хворим, якого треба покласти в одне з відділень, перепрофільованих під людей з коронавірусом?
– Якщо до нас надходить, наприклад, пацієнт з урологічною патологією, на себе це бере лікарня швидкої медичної допомоги. А якщо є такі хворі, яких ми не можемо відправити, їх треба оперувати чи класти, то це буде на базі хірургічного відділення.
Там можуть бути і урологічні хворі, і травматологічні.
Ми давним-давно відмовилися від планових госпіталізацій, лікувань та операцій. Ми працюємо тільки на коронавірусних хворих, з підозрою на коронавірус, і плюс ургентна допомога (негайна – УП).
У нас в лікарні є таких два відділення – ЛОР і офтальмологічне – які єдині в Чернівцях, області, тому вони не можуть бути закриті, вони мають надавати допомогу хворим.
– Як до вас потрапляють пацієнти з коронавірусом, який механізм?
– Здебільшого пацієнти надходять каретою швидкої медичної допомоги: або за направленням сімейного лікаря, або вони переводяться з центральних районних лікарень за домовленістю, за дзвінками. Дуже невелика кількість – це ті, хто самі звертаються на прийом в інфекційне відділення.
Деяких хворих ми не кладемо, якщо це легка форма коронавірусу, без клініки, бо за наказом міністерства, легкі форми коронавірусу лікуються в амбулаторних умовах, за спостереженням сімейного лікаря.
Але здебільшого – це карета швидкої. Вони перед приїздом дзвонять, попереджують, їх уже чекають в інфекційному відділенні, медперсонал одягнений в засоби захисту. Усе, як має бути по маршруту, по протоколу МОЗ.
– На початок травня чекають пік хвороби. Чи готуєтеся до цього якось особливо?
– Кажу ж, що перепрофілювали ще одне відділення. Якщо зростатиме кількість хворих, то будемо перепрофільовувати ще відділення ортопедії та травматології, у нас там є 45 ліжок, торакальної хірургії.
– Лікарів у такому разі вистачить?
– Питання лікарів, кадрів зараз дуже гостро стоїть. У нас частина інфекціоністів захворіла, велика кількість персоналу середнього, молодшого віку і захворіли, і звільнилися.
До роботи в інфекційному ми долучаємо персонал з інших відділень, медсестри, санітарки, переводимо працювати туди. Так у нас буде і з лікарями.
У нас зможуть працювати лікарі токаральної хірургії, ми ще домовилися з колишнім державним медичним університетом, кафедра інфекційних хвороб за потреби долучиться до роботи, і потім, якщо треба, то терапевтична служба.
Поки що ми викручуємося.
– Скільки медпрацівників звільнилися?
– З лікарів звільнилося тільки двоє, вони не працювали з хворими на коронавірус. Найбільше звільняються медсестри та, особливо, санітарки. Це жінки старшого віку, які як дістаються з районів, так і бояться захворіти.
Якщо говорити про лікарів, які надають допомогу в інфекційному відділенні, інфекціоністи, пульмонологи, то вони, слава богу, працюють. Ніхто не звільнився і не боїться.
Є ті, хто захворіли. Але є інфекціоністи, які закінчують курси лікування, і за деякий час знову можуть почати працювати.
– Скільки працівників підхопили коронавірус?
– За весь період станом на сьогодні (26 квітня – УП) і медсестер, і санітарок, і лікарів – 44. Троє лікарів захворіли в пульмонологічному відділенні і четверо – в інфекційному.
Якщо взяти у відсотках від загальної кількості – 1 117 людей персоналу – ніби як і небагато, але це заважає працювати в нормальному режимі.
Ми викручуємося поки, як можемо. Якби не було стільки хворих, було б легше працювати, не довелося перепрофільовувати, перекидати спеціалістів з інших відділень.
– Що стало головним викликом для вашої лікарні під час роботи в пандемію?
– Хвороба медичного персоналу й забезпечення хворих киснем.
До початку надходження хворих під час цієї пандемії, в інфекційному відділенні в нас ніколи в житті не було кисню. Поки це все почалося, ми провели кисень в інфекційне відділення, зробили там палати інфекційної терапії, декілька точок доступу до надання кисню цим хворим.
Але ми далі не можемо проводити роботи, щоб забезпечити кисень по всіх боксах, враховуючи, що там є хворі. Ніхто не хоче, не може і не буде ні за які гроші займатися цими роботами.
Велика кількість хворих в інфекційному відділенні потребують дотації кисню. У нас є кисневі подушки, оксигенатори, але цього мало, оксигенатори неможливо десь закупити… нарешті сьогодні ми домовилися, що закупимо ще три, знайшли! Це найбільша проблема.
І проблема із засобами захисту, такої кількості не було, не передбачено, не чекали. На початку їх було дуже складно десь знайти, був дефіцит, ніхто не шив, ніхто не продавав. Але потім стало легше, ми зараз закуповуємо, працюємо, проблем із захистом нема.
Це три головні жирні крапки, які були проблематичними в роботі лікарні.
– Як би ви хотіли, щоб змінилася українська медицина після цієї епідемії?
– Я би хотів би, щоб все-таки повернулися обличчям до медиків. Багато зараз потрапляють у лікарні, починають цінувати медиків, бо тільки в медиків зараз можна рятуватися.
Зараз не втечеш за кордон, як раніше було – сів на літак і поїхав у Європу лікуватися чи оперуватися.
Зараз не дуже поїдеш, бо ніхто не виїжджає і не вилітає. Тому вони мусять бути тут, спілкуватися і бачити, що твориться, і, можливо, щось зміниться.
Ольга Кириленко, УП
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини