Президент Зеленський до Дня Конституції відзначив держнагородами низку діячів культури, науковців і спортсменів — серед них опинилися репер Потап, співачка Тіна Кароль, телеведуча Алла Мазур, а також молоді кіношники Антоніо Лукіч і Наріман Алієв.
Кого нагородив Зеленський?
Всього у списку нагороджених до Дня Конституції 21 людина. Серед них лише одне звання «народного» — народним артистом став актор і комік Олег Філімонов. «Заслуженими» стали співаки Арсен Мірзоян і Олексій Потапенко (репер Потап), кінорежисери Наріман Алієв й Антоніо Лукіч, а також тренерка легкоатлетів Ірина Пустовойт, передає Громадське.
Решту відзначених голова держави нагородив орденами князя Ярослава Мудрого, княгині Ольги, «За заслуги» та «За мужність» різних ступенів. Колишню головну продюсерку «ТСН» Олену Несміян і старшого лейтенанта поліції Дарвіна Потуданського нагородили посмертно. Утім, у соцмережах і медіа найбільше уваги було до «зіркових імен»: серед нагороджених цього разу Марія Єфросиніна, Ірина Білик, Тіна Кароль, репер Потап і ведуча «ТСН» Алла Мазур.
Тепер заслужений артист Олексій Потапенко — продюсер, композитор і співак, відомий передусім як репер Потап. У 2000-х він був учасником гіп-гоп гурту «Вхід у змінному взутті», а потім прославився своїм дуетом із Настею Каменських.
Ірину Білик, яка вже і заслужена, і народна, відзначили орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. У 90-х Білик була настільки популярною, що посольство США запросило її виступити для тодішнього американського президента Білла Клінтона під час його візиту до Києва. У 2004-му Ірина Білик взяла участь у «зірковому турі» на підтримку Віктора Януковича, а вже у 2009-му у подібному, але на підтримку Юлії Тимошенко.
Теж заслужену та народну Тіну Кароль також відзначили орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Так само як і Білик, Кароль у 2009-му брала участь у «зірковому турі» на підтримку Юлії Тимошенко, а от для Януковича співала лише на його ювілеї. Перша хвиля її популярності припала на другу половину 2000-х, у 2007-му вона представляла Україну на «Євробаченні». А от з початку 2010-х і дотепер вона багато виступає як ведуча, суддя чи тренер у різноманітних телепроєктах.
Орден княгині Ольги ступенем вище отримала телеведуча Алла Мазур. Від здобуття Україною незалежності вона працювала на УТ-1, а з 1997-му — обличчя «ТСН». Саме Мазур була ведучою першого випуску новин на «1+1». Тоді ж, наприкінці 1990-х вона отримала орден княгині Ольги ІІ ступеня, тож теперішня нагорода для неї послідовна.
Іншу телеведучу, Марію Єфросиніну, глава держави нагородив орденом «За заслуги» ІІІ-го ступеня. На початку 2000-х вона вела ранкове шоу «Підйом» на «Новому каналі», завдяки якому й здобула популярність. Відтоді вона працює на великих телешоу та церемоніях — зокрема, у 2005-му була ведучою «Євробачення», що відбувалося в Києві.
Що це за нагороди?
Почесні звання «народних» і «заслужених» Україна успадкувала від СРСР. Найчастіше ми чуємо про них, коли йдеться про артистів, але таких нагород дуже багато — лише «заслужених» існує близько 40: існують відзнаки для донорів, працівників сфери послуг, ветеринарів, метрологів і раціоналізаторів. Колишній міністр культури Володимир Бородянський в інтерв’ю hromadske заявив, що вважає звання «народних» і «заслужених» пережитком комунізму та виступив за їхнє скасування — але зауважив, що цей процес гальмується складністю врегулювання питання оплати праці тих, хто вже має такі відзнаки.
Решта ж звань і орденів виникли вже за незалежності — більшість створили до 2000-го року. Загалом система державних нагород в Україні доволі складна — не кожному вдасться швидко розібратися, чим відрізняються ордени Ярослава Мудрого та Богдана Хмельницького, ще й різних ступенів. Хоча зі ступенями загалом діє простий принцип: чим ближчий ступінь до першого, тим він вищий і, відповідно, вагоміший внесок відзначає.
Особливо нагородою є орден княгині Ольги — нею нагороджують лише жінок. А от орденом «За мужність», попри маскулінність назви, нагороджують не лише чоловіків.
А нагороди для «зірок» справді потрібні?
Державні нагороди загалом слугують для відзначення внеску людини у захист і розвиток держави. Такі відзнаки закріплюють певний статус і надають її володарю деякі переваги. Наприклад, звання «народних» передбачають надбавки до зарплати на держпосадах у 40% від окладу, а «заслужених» у 20%. Звання «заслуженого артиста» прирівнюється до наукового ступеня кандидата наук, а «народного» — до професорського звання. Крім того, «народні артисти» мають право бути похованими на Байковому цвинтарі у Києві.
Якщо деякі нагороди передбачають пільги, то деякі просто залишаються почесним рядком у біографії. Для майже абсолютної більшості українських «зірок» надбавка на держпосаді не є актуальною, тож «заслужений» і «народний» стають радше приємним додатком, який ведучі заходів оголошують перед іменем. Деякі митці навіть виступають проти таких нагород: так, Олег Скрипка свого часу відмовився від звання заслуженого артиста.
Окрему критику викликають списки нагороджених: нові народні артисти опиняються у товаристві депутата Держдуми РФ і прибічника бойовиків Йосипа Кобзона, а також багатьох інших російських естрадників, багатьом з яких нині заборонено в’їзд до України. Ексміністр культури Нищук критикував списки нагороджених званням народного артиста через жанрову неузгодженість — поруч з оперним співаком там міг опинитися виконавець тюремного шансону.
Утім, у світі подібна практика існує чи не в усіх країнах — і суперечки виникають повсюдно.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини