У краматорському ліцеї імені Василя Стуса, де ще минулого року в шести класах дітей навчали російською, перейшли цього року на українську. Вчителі говорять, що для дітей це – не так і складно, але батьки, і особливо бабусі-дідусі, задоволені далеко не всі
Цікаво, що на підконтрольних уряду територіях Донбасу, за статистикою, російськомовних шкіл було набагато менше, ніж у деяких інших областях України. А за законом, перейшли на українську в цьому навчальному році близько 200 російськомовних шкіл по всій Україні, пише Радіо свобода.
Згідно з законом «Про освіту» від 2017 року та законом «Про повну загальну середню освіту», що додатково був ухвалений у 2020 році, з початком нового навчального року учні 5-11 класів усіх 194 російськомовних шкіл перейшли на українську мову навчання всіх предметів.
Закон прописав, що вивчення російської залишається можливим як окремого предмету та на факультативах. Учням початкової школи викладатимуть предмети рідною мовою. Закон передбачає, що всіх дітей, батьки котрих бажають навчання російською, об’єднають в окремі класи. Українську мову в таких класах все одно вивчатимуть, а з 5-го класу такі учні також навчатимуться українською.
У минулому році в ліцеї у Краматорську в шести класах ще навчали дітей російською мовою. В цьому році вже в усіх класах навчатимуть українською. Про це розповіла директор ліцею Вікторія Калініна. За її словами, мовне питання турбувало дві сім’ї.
«Є батьки, які не дуже хотіли, щоб так було. Але ми проводили роботу, розповідали, показували, що це – необхідність, що дітям не так важко, як батькам, – говорить директор ліцею Вікторія Калініна. За її словами, батьків турбувало питання, чи будуть дітям занижувати оцінки з різних предметів через те, що вони не звикли говорити українською. Але директорка запевнила батьків, що вчителі з розумінням поставляться до нових правил, бо і їм самим доведеться вчитися.
«Якщо дитина знає предмет російською, буде відповідати і поступово навчатися українською. Адже ми будемо створювати українське середовище в ліцеї і на перервах, і на уроках. Тому що, на жаль, ні в Краматорську, ні в Слов’янську у нас мовного середовища немає. І дітям, і батькам дуже важко говорити українською», – зазначає Вікторія Калініна.
Бабусі та дідусі, які привели внуків до школи, кажуть у розмові з Радіо Свобода, що не задоволені переходом навчання на українську. «Негативно ставлюся. Ми російською мовою говоримо», – каже дідусь, який приїхав до внука з Торецька на перший дзвоник. Бабуся Лариса, говорячи з сильним українським акцентом каже, що вона виросла на Донбасі, її рідна – російська. Її ж вона хотіла б обрати і для своїх внуків.
«Це –Україна, так. Але люди повинні вибирати. Але все-таки ми хочемо, щоб наші діти навчалися російською мовою», – говорить вона.
Найбільше російськомовних шкіл – не на Донбасі
За статистикою, минулого року на Донбасі російськомовних шкіл залишалося небагато – по 5 на Донеччині та Луганщині, а найбільше російськомовних шкіл в Україні було в Харківській області – 66. У Запорізькій та Одеській – майже вполовину менше – 35 і 34 відповідно. Четвірку «лідерів російськомовного навчання» замикала Дніпропетровська область із 31 школою. У Києві російськомовних шкіл було стільки ж, скільки і у Львові – по 4. А приблизно у половині районів України вже на минулий рік шкіл із викладанням російською мовою не залишалося.
Загалом, за часи російсько-української війни, з 2014 року тренд до зменшення кількості шкіл, які діти могли закінчити, не знаючи на належному рівні української мови, був очевидний. За даними Міністерства освіти, з 2014 по 2019 рік кількість російськомовних шкіл в Україні зменшилася втричі – з 621 до 194, із них приватних було 43.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь привітав учнів, вчителів та батьків із новим навчальним роком та сказав, що нові правила «несуть нові можливості», пов’язані з переходом на українську мову навчання.
«Часто згадуючи свої «нульові» уроки з української мови та літератури у російськомовній школі в далекі 1980-і, а також своїх блискучих учителів, добре знаю, з якими труднощами довелося зустрітися молоді під час складання ЗНО, вступної кампанії чи під час пошуку роботи дітям, які з тих чи інших причин не мали змоги навчатися державною мовою. Відтепер же, кожен випускник навчального закладу, опанувавши державну мову, відчуватиме себе набагато захищенішим як громадянин України, перед яким відкриються значно більші можливості для самореалізації як в Україні, так і в світі», – написав мовний омбудсмен на своїй сторінці у фейсбуці.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини