Помирає чоловік, а через пару місяців і жінка.
На небесах, вона, як тільки його увиділа, розчепірила руки, і, відразу біжить на нього з криком:
– Любий мій, рідне-сень-кииий! Як я рада знову тебе бачити!..
– О, Боже! Ага, розігналася! Дідька лисого! Тобі ж було чітко сказано: “…і поки смерть не розлучить вас”…
Оповів: Любомир Коваль
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини