Майже ніхто не роздумує, чи ставити ялинку у кімнаті, чи ні. А от питання вибору між штучною і живою – не таке однозначне.
Традиція святкувань із рослинами на честь нового року така давня, що вчені не впевнені, хто ж саме її започаткував. То ж як правильно обрати ялинку і не нашкодити суспільству – дізнайтесь в новому випуску програми “Обережно, міф” на 24 каналі.
Єгиптяни ще до нашої ери у день сонцестояння складали композиції з пальмового листя. Індіанці закопували під деревом нутрощі тварин, а скандинави взагалі розвішували тельбухи по гілках замість прикрас.
Ялинки у сучасному різдвяно-новорічному розумінні вперше з’явилися у Німеччині та Голландії XVI століття, втім глибинний зміст традиції лишився незмінним з язичницьких часів і вписався навіть в радянський атеїстичний світогляд: зелена рослина в домі посеред зими нагадує, що десь зовсім близько – весна та відродження природи.
Міф 1. Ця традиція знищує ліси
Лісівник Петро Лакида ствердив, що знищення лісів – це міф. Адже ялинки висаджують спеціально.
Є ферми, які займаються вирощуванням картоплі, а є такі, які займаються вирощуванням ялини чи сосни,
зазначила екологиня Катерина Журбас.
В Україні є 3 методи, як вирощують ялинки:
- спеціальні плантації, які висаджують спеціально для отримання новорічних ялинок;
- рубки догляду. Наприклад, сосну звичайну відсаджують від 7 до 10 тисяч штук на гектарі, а рубають у зрілому віці (80 і більше років) 200 – 300 дерев;
- вирощування ялинок у горщиках.
Міф 2. Дбаєш про природу – купуй штучну
Плиха відзначив: “На всіх етапах видобутку нафти трапляються викиди: при транспортуванні нафти, при спалюванні нафтопродуктів під час переробки; від парникових газів. Це сприяє змінам клімату”.
За словами екологині Журбас, фабрика, де вирощують ялинки, використовує природні ресурси, енергію, тепло, світло, воду. Натомість якщо ялинку везуть з Китаю в Україну літаками, контейнерами або танкерами, то вихлопні гази погано впливають на екологію.
Також важливий термін використання штучної ялинки. Потрібно розуміти, що нею варто користуватися мінімум 10 років, щоб зрівняти вплив від неї з впливом від зрубаної натуральної ялинки. Попри це, якщо використовувати штучну ялинку упродовж такого довгого терміну і більше, вона втрачає свій привабливий вигляд.
Погані наслідки для організму
Лікарка-алергологиня Олена Бачиньська розповіла, що на штучні ялинки вішають гірлянди, через свою погану якість вони нагріваються і виділяють формальдегід та інші канцерогени. Через це з’являються:
- алергії;
- закладеність носа;
- чхання;
- свербіння очей;
- важке дихання.
Міф 3. Жива ялинка – безкорисний пилозбірник
Раніше в Україні були цілі підприємства, які займались побічним користуванням. Вони виготовляли хвойні бальзами. Але наразі залишилось одне – Маневецьке лісове господарство. Воно виготовляє хвойну пасту для косметики, яка дуже позитивно впливає на шкіру людини. Тобто жива ялинка у приміщенні – гарний вплив на організм.
Але потрібно дотримувати певних умов, зокрема слідкувати, аби сухість у кімнаті не була зависокою. Якщо є можливість, варто придбати зволожувач, аби дерево довше трималось. Також залежить від виду. Ялиця біла без поливу не обпадатиме упродовж 2 тижнів, а сосна навпаки, обпаде дуже швидко.
Утилізація ялинок
Важливо не тільки правильно обрати ялинку, важливо правильно утилізувати її. В містах є спеціальні служби, які збирають ялинку на подрібнення та використовують цей матеріал для компосту, для тварин та для удобрення.
Міф 4. Справжню ялинку важко знайти та перевірити
Державне агентство лісових ресурсів щороку продає приблизно пів мільйони ялинок. Перед Новим роком лісова охорона, поліція та активісти здійснюють патрулювання, аби вичислити нелегальний продаж нелегальних дерев.
Справжню ялинку можна помітити за чипом або стрічкою з відповідним номером і серією дерева. Їх можна перевірити у спеціальному додатку, який розробили для Держлісагентства. Він називається “Ялинка. Інфо”. Його можна завантажувати, а можна знайти потрібну інформацію одразу на сайті. Також є можливість придбати ялинку одразу у лісгоспі, так навіть дешевше.
Міф 5. Найекологічніша ялинка – у горщиках
За словами експертів, ялинка у горщику – це реальний варіант для тих людей, які живуть за містом. Адже у місті після кімнатних умов дереву буде дуже важко прижитися на присадибній ділянці.
Є й ще одна проблема. Вона полягає в тому, що дерева потрібно правильно пересадити в горщик, не пошкодивши кореневу систему.
Для ялин в горшках не повинна бути висока температура. Після закінчення свят потрібне прохолодне приміщення. А от вже з настанням тепла можна висадити, доглядати за ними, давати органіку, і тоді використати на наступний рік,
– розповів лісівник Петро Лакида.
За часів Петра І в Росії ялинки ставили в примусовому порядку. Відповідно до наказу, заможні люди мали тримати дерева при повному параді до 7 січня. А ті, що були біднішими, мусили повісити хоча б гілочку на воротах. В Радянському союзі хвоя стала ще однією платформою пропаганди: на ялинці вішали іграшки із пропагандистськими мотивами:
► червоні зірки;
► фігурки красноармійців;
► супутники та космонавти.
Яка альтернатива ялинкам
Наразі хтось, наслідуючи єгиптян, прикрашає пальми та інші домашні вазони. Хтось складає символічну ялиночку з книжок, а хтось створює інсталяцію з банок пива. Для найсвідоміших поборників екології є взагалі безвідходний варіант: литовський пиріг-ялинка шакотіс. Цей делікатес можна утилізувати ще до кінця свят, відкушуючи щодня по кілька гілочок.
В українців є власне, випробуване часом, рішення – дідух. Мініатюрне (або й не дуже) дерево, сплетене з колосся. Дідух ставили у світлиці напередодні багатої куті та прикрашали засушеними квітами, паперовими стрічками та намистинами. Все, до чого прагнуть сучасні дизайнери: естетично, екологічно, автентично. Тож можемо і шану предкам віддати, і в тренди вписатися.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини