Вишивка соломкою-зникаюче мистецтво родини Лашків з міста Кам’янця-Подільського.
“Соломкою не вишивають, нею потрібно думати” – вважає Наталія Лашко.
Мама і син створюють з такого незвичного для мистецтва матеріалу-дивовижні роботи і навіть шедеври.
Роботи завжди привертають увагу, дивують, змушують роздивлятися досконалі вигини кожного стібка. В усьому світі нараховується усього троє майстрів, які опанували техніку вишивки соломкою, а в Україні-Наталія та її син Ілля-єдині. Їх роботи виставляються в музеях по всьому світу, а також знаходяться в приватних колекціях. Ілля є наймолодшим митцем, який вишиває соломкою. Виконання однієї роботи може зайняти від декількох місяців до року наполегливої скрупульозної праці.
Майстер заздалегіть повинен уявити, як ляже кожен стібок, як створити необхідний об’єм, де використати аплікацію, а де плетіння.
В одній із старовинних книжок Наталія наштовхнулась на цікавий факт-раніше солома використовувалася з метою імітації вишивки золотом. На початку 80-х авторка сформувала власну оригінальну техніку. Матеріал для роботи родина вирощує власноруч-сіють жито, пшеницю, овес, але найкраще працювати з рослинами, які насіялись самі. Цікаво, що солома різних рослин відрізняється за кольором: жито має холодніші відтінки, пшениця-дещо рожевий колір, а ось дикий овес-вівсюк-має найтепліший, золотистий відтінок. На перший погляд може здатись, що вишивка соломкою досить крихка, але це не так.
Про свою унікальну техніку вишивання Наталя говорить: “Соломка-це пластичний матеріал. Працювати з нею складно і одночасно приємно. Усі картини вишиті соломкою існують в одному екземплярі. Ні одну роботу повторити не вдасться”.
У давнину соломкою навіть вишивали одяг священнослужителів. Така вишивка не тільки схожа на золото, але й напрочуд гарно носиться. Майстриня ніколи не боялася експерементувати, тому кожна робота-це прояв багатогранності її рукотворного таланту.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини