Пам’ять відомого українського політика, журналіста, дисидента, лідера Народного Руху України В’ячеслава Чорновола вшановують в Україні у 22-і роковини його загибелі 25 березня.
Саме цього дня у 1999 році один із найяскравіших українських політиків 90-х років загинув у автокатастрофі на шосе під Борисполем, яку в народі розцінюють як політичне вбивство, передає Україна молода.
Трагедія сталася на 5-му кілометрі автотраси Бориспіль-Золотоноша, коли Toyota Чорновола врізалася в КамАЗ із причепом, що розвертався посеред шосе. В’ячеслав Чорновіл і його водій Євген Павлов загинули на місці, а прес-секретаря лідера НРУ Дмитра Понамарчука госпіталізували з важкими травмами до лікарні.
Суспільство досі переконане, що Чорновола прибрали як небезпечного конкурента на майбутніх президентських виборах. Зокрема, на цьому від самого початку наголошували представники НРУ.
У 2000 році В’ячеслав Чорновіл отримав посмертно звання «Герой України».
З нагоди роковин загибелі Чорновола МВС повідомило про станом справ у поновленому в 2014 році розслідуванні обставин загибелі лідера НРУ, зокрема долею комплексної експертизи у цьому розслідуванні.
Зокрема, комплексна комісійна судово-медична, транспортно-трасологічна та автотехнічна експертиза дійшла висновку, що лідер Народного Руху В’ячеслав Чорновіл був смертельно травмований у результаті ДТП в березні 1999 року, підтверджень інших версій загибелі наразі немає, повідомили «Українській правді» у Департаменті комунікацій МВС.
Експертиза тривала майже 2 роки (31.01.2017 – 29.10.2018) і встановила, що ушкодження, які було виявлено при судово-медичній експертизі тіла Чорновола та в ході експертизи решток при ексгумації “є такими, що сформувалися внаслідок травмування пасажира, що перебував у салоні транспортного засобу при зіткненні автомобіля з перешкодою”.
“Їх виникнення є переважно результатом дії масивного тупого предмета з переважаючою контактною поверхнею, яким могли бути деталі кузова (салону) до його деформації та в подальшому частини деформованого кузова автомобіля”, – йдеться у висновку експертів.
Підтвердження теорії, що Чорновіл був смертельно травмований вже після ДТП, зокрема версії про ушкодження кастетом, експертиза, відпрацювавши наявні матеріали, не знайшла, однак повністю її теж не виключає. Це не означає, що розслідування справи вичерпалося і буде закрите.
Крім того, відповідно до вказівок Офісу генерального прокурора, наразі триває проведення допитів судових експертів, які проводили експертизи в кримінальному провадженні. На цей час досудове розслідування в указаному кримінальному провадженні триває. Остаточного рішення в ньому не прийнято, оскільки триває проведення слідчих (розшукових) дій.
«Розслідування цієї справи не є легким з огляду на значний період часу, що минув з моменту трагедії. Когось із фігурантів уже немає в живих, тож слідчі працюють з тим матеріалом, який є, а його, на жаль, насправді не так багато. Але, безумовно, всі зацікавлені у тому, аби істина у цій справі була встановлена», – наголосили в МВС.
Нагадаємо, в ніч на 2 червня 2011 року Генпрокуратура ексгумувала тіло Чорновола, після чого справу направили на дорозслідування.
У вересні 2013 року ексдепутат Григорій Омельченко підтвердив у суді факт існування касети з інформацією про планування співробітниками МВС вбивства екслідера Народного Руху.
21 січня 2014 року Бориспільській міжрайонний суд закрив справу про загибель лідера РУХу В’ячеслава Чорновола. Було ухвалено рішення, що оскільки це не вбивство на замовлення і не політичне вбивство, а лише аварія, то термін дії покарання за цією справою складає 10 років, і оскільки він вже минув, справу було закрито.
Водночас у квітні 2014 року розслідування було знову поновлено.
31 січня 2017 року у провадженні призначили комплексну судово-медичну, медико-криміналістичну та автотехнічну експертизу.
Чорновіл був ініціатором проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року.
Він один із тих, хто започаткував в Україні національно-визвольний рух шістдесятників та дисидентів. Був засновником та головним редактором підпільного українського часопису «Український вісник».
Чорновіл також був одним із ініціаторів створення Української гельсінської спілки. Кілька разів В’ячеслав був ув’язнений за «антирадянську пропаґанду» (1967–1969, 1972–1979, 1980–1988). Перебував у мордовських таборах суворого режиму і на засланні.
Після горбачовської «відлиги» з головою поринув у політику, став одним із засновників Народного руху України. Його активна громадянська позиція, його безкомпромісність і прямота багатьох дратували. І не тільки в Україні.
Пан Чорновіл сумарно перебував у неволі 17 років, а потім став народним депутатом України у березні 1990 р.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини