Здибалися два куми, довго не виділи один одного. Втішились, обнімались, цілювались, по плечах один одного ляскали, по спині. Врешті-решт стали до розмови і один кум питає другого:
– Чуйте, куме, а спитайте мене, куме, як я ся маю!
– Та добре, куме! А як ви ся маєте, куме?
– Ай, куме, краще не питайте!