До карпатської довгожительки приїхала телєвізія з Києва.
– Ви вже стільки років живете на світі, а ще так добре виглядаєте. Напевно, зовсім не вживаєте ні алкоголю, ні тютюну? М’ясного теж, мабуть, ні?
– Ая, не вживаю. Хіба так-во по неділях чи яких сьвєтах то люблю си випити плєшчину-другу свого вина, а як зима, то плєшчину-другу самогонки. А вже як си вип’ю, то можу си файку закурити. А вже як заріжем яку овечку чи яке пацє, ну то їмо, поки не з’їмо… А так не вживаю, нє…
– Кгм,.. а скажіть нам, будьте такі ласкаві, скільки у Вашому житті було романів?
– Шо-шо?
– Чоловіків у Вас багато було?..
– А-а-а, Романів…
Довгожителька на хвилю задумалася…
– Їден…
– Та не може бути!
– А то чо нє? В нас в селі тіко їден Роман і жив. От якби Ви сі запитали шо єнче… Про Їванів, про Василів чи про Стефанів…
Оповів: Любомир Коваль
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини