Станом на 19 березня українці взяли в полон 562 військовослужбовців Російської Федерації.
Все більше і більше російських окупантів потрапляють в полон в Україні. Що відбувається з військовополоненими РФ під час війни, а також якою буде їхня доля після її закінчення, йдеться в сюжеті журніаліста ТСН Станіслава Ясинського.
Полонені – це дуже серйозна етична проблема. Ні, вони – просто таки випробування на гуманізм. Бо після усього, що вони тут наробили, суспільство не сильно жаліє цих зомбованих російських дітей. Утім є певні правила ведення війни, які дозволяють нам усім залишатися людьми. Наприклад, Женевська конвенція вказує – якщо солдат супротивника складає зброю і здається, то його мають допитати, нагодувати і допустити до нього співробітників міжнародного Червоного Хреста.
І далі цих полонених ми з вами повинні годувати аж до обміну чи вироку трибуналу – на тому ж рівні, як і наших українських солдатів. Несправедливо? Частково так. Про це каже навіть Ірина Верещук.
“Якщо ми говоримо про військових полонених РФ, то в нас їх 562 особи. За який кошт утримуються російські полонені?Український бюджет. Тому коли мені кажуть – давайте не будемо обмінювати до кінця війни – уявіть. Ми забираємо в українського солдата. Цей полонений стоїть на забезпеченні і харчується так само, як український солдат. Ми зобов’язані це робити. Їх будуть тисячі, цих полонених. До речі, проводили опитування. І полонені кажуть, що не хочуть повертатися з полону в Росію”, – сказала Верещук.
А це теж обов’язкова форма – згода на обмін. І тепер ці діти, строковики, не хочуть повертатися в країну, яка їх відправила вбивати українських жінок і дітей. Ну ви чули – ці діти, строковики, не хочуть повертатися – їх тут непогано годують і навіть не б’ють. Для них готують спеціальні табори – і ці місця навряд чи будуть нагадувати чеченську яму, чи радянський, чи німецький концтабір часів Другої світової.
От тільки нашим військовополоненим там, в Росії, наш гуманізм навряд чи допоможе. Так само як ї їхнім, які таки повернуться додому в результаті обмінів. Військовий історик Василь Павлов каже – в СРСР, до якого прокладає курс російський корабель, життя полонених взагалі нічого не вартувало.
“Всім відома фраза Йосипа Сталіна – в мене нема військовополонених, в мене є зрадники. Фактично доля цих людей була надзвичайно трагічною, незважаючи на їхній соціальний статус. Так широковідома доля старшого сина Сталіна. Якова Джугашвілі, який в перші дні війни потрапив в полон. І там власне і сконав. І такою була доля мільйонів військовополонених, які потрапили в полон в перші дні війни. За радянським законодавством вони визнавалися зрадниками, не мали жодних прав. І так само це становище поширювалося на їхні родини.
Росіянам їхні громадяни не дуже потрібні. Уявіть собі – через купу десятиліть після закінчення афганської війни – там, в Афганістані, продовжують жити десятки росіян – формально вони досі в полоні – хоча давно асимілювалися. Росія за ці роки не робила жодних спроб повернути своїх. Те саме – може статися і зараз. Ми бачимо, що полонених звільняють з армії. Тобто очевидно, що їхня доля буде невтішною. Доля їхня буде сумною. Особливо доля тих, хто так чи інакше погодився на співпрацю з Україною. І так чи інакше звинуватив путінський режим. Тут Україна за усіма нормами гуманітарного права надати їм прихисток і передати їх іншим державам”, – сказав Павлов.
Ірина Верещук мені підтвердила – росіянам – а точніше полоненим російським офіцерам – західні держави вже пообіцяли захист і громадянство – для них та їхніх родин. Все це – за публічне свідчення про злочинні накази Путіна та його воєнної верхівки. А що ж з цими дітьми – жертвами вигаданих навчань? Їх – після перемоги – пропустять через воєнні трибунали. І – можливо – залучать до відбудови наших будинків, лікарень, шкіл та заводів. Хоча якщо на них глянути – їхня здатність збудувати щось якісне виникає все більше сумнівів. Тому, можливо, повернути цих героїв в їхні містечка і села – не лише гуманно, а й економічно вигідно. Ми ж європейці – і повинні вміти рахувати.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини