Євген Шабуня з села Олізарівка саморуч прибирав російські міни. Окупанти їх встановлювали, а він ледь не слідом ходив за ними і все розміновував.
Щоправда, один раз Євгену не пощастило, не помітив одну із вибухівок, частину ноги лікарі мусили ампутувати, пише ТСН.
Євген до війни почав готуватися завчасно, адже дивився багато різних фільмів, читав і вже давно для себе зрозумів – ворог насамперед буде мінувати усе довкола. Отже він почав вчитися розміновувати. «Я дивився відеороліки, як воно розміновується, як вони працюють, як вони встановлюються, як знімаються, от з Інтернету і знаю це», – каже чоловік.
А для практичних занять в Інтернеті менш ніж за тисячу гривень купив собі металошукач. Знання знадобилися майже одразу. До села Олізарівка в Іванківському районі окупанти дійшли на третій день війни і звідусюди мінували до себе підступи.
«Вони приїхали, поставили, я вже за годину пішов, зібрав. Вони приїжджають у шоці – одні ями лишились, нічого немає. Вони ще ставили «сюрпризи», перед тим як підняти, я розкопував і лінійкою перевіряв, чи є щось під низом. Якщо щось було намотував наверх шнурок, звичайна мотузка і стягував», – розповідає Євген.
Розтяжкам давав раду теж підручними засобами. «Брав звичайний спінінг, бачив розтяжки, закидував спінінг, метрів 20-30 відлазив, лягав на землю і крутив. Зацеплював розтяжку, вона вибухала. Я швидко скрутив, змотався і втік», – додає чоловік.
Себе називає фартовим, адже кожного разу йому щастило, особливо коли допомагав українським військовим. «Я виходив до наших солдат. Ставив мітки на планшеті і вже по моїх міткам їх били. Я з молодої посадки підліз – вони окопуються, стоїть дві БМП. Я з одної БМП дістав 6 автоматів, ящик гранат, забрав це все діло і відніс, і підпалив сідушку їм», – ділиться сміливець.
Уже після звільнення села від російських окупантів Євген допомагав розміновувати село місцевим саперам. Саме вони і переповіли історію сапера-самородка. Загалом сам зібрав сотні мін і розтяжок, але одного разу йому все ж таки не пощастило і металошукач його підвів.
«Стояла протипіхотна і я наступив на неї. Металошукач я проводив і він не побачив. Навіть трошки не запищав. Я коли впав, то не знепритомнів, нічого, виліз. Від того місця, де я підірвався, було метрів 200, я виліз туди, перев’язав собі ногу і дочекався поки приїхали, забрали», – пригадує Євген.
Скільки життів урятував Євген своїм вчинком – порахувати неможливо. Зараз про його подвиг знає вся громада і пишається ним. В Іванківській громаді клопоматимуть, щоб Євгена після одужання рятувальники взяли у свою команду. Чоловік і сам тільки про це зараз і мріє.
«Думаю ще поставить ногу і піти в ДСНС, далі допомагати людям», – каже чоловік.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини