Інцидент стався в літаку Відень – Валенсія. Росіянка вдарила дитину долонею в спину і прикинулася сплячою. Мати дівчинки написала заяву в поліцію.
У літаку Відень – Валенсія неадекватна росіянка вдарила дівчинку з України. Мама постраждалої українки написала заяву в поліцію. Що стало причиною інциденту, точно невідомо, але можливо напад агресії у громадянки РФ викликала подушка з вишитим військовослужбовцем ЗСУ та російським військовим кораблем, яка була у дитини, передає Главред.
Про те, що сталося, розповіла у Facebook мама дівчинки – киянка на ім’я Роксолана.
Жінка летіла з Австрії до Іспанії. Коли донька виходила до вбиральні на борту літака, то отримала від росіянки удар долонею в спину.
“Просто літак.. просто сиджу з дітьми на трьох місцях поряд.. переліт Відень – Валенсія, повертаємося з неньки у наше «безпечне місце».. півтори-дві години діти грають в айпад.. Селена хоче в туалет, складає столик.. з сидіння перед нею просовується рука в наш ряд, замахується і дає їй ляпаса, який прийшовся по спині, бо Селена якраз розвернулася в сторону проходу.. я помічаю це боковим зором, не зовсім розумію/вірю, що відбулося, повертаюся до Селени.. Селена виглядає дуже наляканою, каже, що не знає, що трапилося, і що їй дуже неприємно.. перелякана виходить в туалет..
я все ще не можу второпати, що відбулося, заглядаю на сидіння попереду – дамочка років 50 з заплющеними очима, ніби спить… Поки Селена в туалеті, я вирішила перевірити, що саме відбувається.. розкладаю і складаю столика перед сидінням Селени..
Чітко і фокусувано бачу, як з переднього сидіння просовується рука по лікоть і смачно замахується.. ляпас прийшовся в повітря, бо Селени там якраз не було.. я шокована.. підіймаюся і звертаюся до дамочки ( англійською):
– Ви щойно вдарили мою дитину. У нас, у людей, є інші способи вирішувати спірні ситуції, вони називаються – спілкування. Однак, з того, як ви вчинили, в мене є сумніви щодо вашої людяності.. (власне, я не дуже пам’ятаю, що саме я говорила далі, лише, що мені надзвичайно важко було стримувати свій гнів..)
Мадам далі вдає, що спить. Викликаю бортпровідника. Він звертається до мадам, мадам все ще вдає, що спить. Бортпровідник продовжує озвучувати вимоги до мадам, яка все ще не розплющує очі. Бортпровідник не здається. Мадам не витримує, повертається до мене і каже:
– Женщіна, ваши дєті нєвоспітаниє!
– Здрасьте, бл..ь..
Далі мадам несе козлячі нісенітниці, я не бачу місця для діалогу і знов англійською кажу, що розмова завершена. Доводиться повторити тричі, доки мадам нарешті перестає до мене звертатися з прєтензіямі…
Двадцять хвилин до посадки я сиділа на Селени місці, позаду мадам, і всередині мене відбувалась справжня війна.. дика частина мене впилася нігтями в Селенину подушку з зображенням воїна ЗСУ та русского ваєнного карабля , і живо уявляла, як цією самою подушкою я перекриваю дихальні шляхи мадам до моменту її повної асфіксії… цивілізована частина мене нагадувала мені, що я не бидло, а фантазування ще ніколи не було злочином..
Літак приземлився в аеропорту, всіх пасажирів попросили залишатися на місцях, до трапу під’їхав автомобіль Guardia Civil, бортпровідник підійшов до мадам і англійською попросив її зібрати свої речі і пройти на вихід . Мадам вирішила не залишати цю феєрію ідіотизму, мерзотності і нахабства без кульмінації. Просовує свою пику між кріслами і звертається до мене :
– А што он сказал?
– С вєщамі на виход.
– А спрасітє у нєго как мнє забрать бальшой чемодан?
– Шта??? Ви правда хатітє, чтоби я у вас пєрєводчіком била?
– Ну да, а как ми іначє друг друга паймьом?
– Вам паніманіє уже с поліциєй надо будєт находить.
Далі були 5 хвилин жалкіх папиток вибачитися, прохань «парєшать мєжду намі», аж доки обурені пасажири, яким все ще доводилось залишатися на місцях, гучно не висловили своє обурення. Мадам вийшла. За нею попросили вийти мене з дітьми.
Нас ескортували окремо від мадам, зібрали дані та покази, інструктували щодо подальших дій. Відповідно до настанов, ми далі звернулися за медичним обстеженням, яке є необхідним для того, щоб подати заяву в полцію, і, власне подали заяву в поліцію.
Замість епілогу: перед тим, як вийти з літака в мене виникло велике бажання підвести проміжний підсумок для всіх тих іноземців, які спостерігали це дикунство.
«this is the essence of the war in Ukraine. She slaps my child, people around see it, and she says “I didn’t do anything” and blames me of that » промовила я голосно , виходячи з літака.
p.s. Сусіди «мадам» підтвердили, що бачили, як вона вдарила Селену. Сусіди через прохід, сімейна пара з двома дітьми, сказали, що щось подібне вона зробила перед посадкою в літак з їх донькою.
У Селени ознак фізичних травм, на щастя, не виявлено. Натомість, без сумнівів, мала місце шкода, нанесена її психічному станові..”
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини