Посіяв ведмідь на галявині коноплю, а сам заліз на березу і пильнує. Повз іде їжачок.
– Ух ти! Конопелька! Треба спробувати!
Забиває косячок і починає розкурювати. Ведмідь бачить таку справу й думає:
– Ну їжачок, ну оборзів!
Злазить з берези, бере лопату і підкрадається до нього ззаду. Їжачок затягується, закриває очі, а в цей момент ведмідь йому як торохне по голові! Їжачок падає у відключці, а ведмідь лізе на березу назад.
Через деякий час їжачок очуняв і думає:
– Ну і конопелька! Ну і вставляє! Треба з собою накосити!
Дістає косу і давай косити. Ведмідь як побачив таке, трохи з берези не звалився. думає:
– Ну їжачок, ну зовсім очманів!
Злазить з берези, бере лопату і знову підходить до їжачка ззаду. А той все косить. Ведмідь як торохне йому по макітрі лопатою вдруге. Їжачок брик на землю, відразу ж схоплюється і бубнить собі під ніс:
– Не спати! Не спати! Косити! Косити!