Доросла жінка йшла в напрямку вокзалу. Її серце плакало, їй не хотілося їхати звідси, адже тут живе її дочка і внуки. А коли приїде наступного разу, вона не знала. Поруч йшла дочка і тримала її попід руку. Їй теж було невесело. Маленький внучок міцно притискався до бабусиної ноги. Він теж не хотів, щоб вона їхала. А навколо всієї цієї компанії з важкими сумками стрибав радісний зять.
Оповіла: Леся Яворська
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини