Український військовий Владислав вижив після тортур у полоні. Росіяни перерізали йому горло та кинули в яму, але він зумів вибратися й п’ять днів добирався до своїх.
Як зміг повернутися із пекла, він розповів кореспондентці Ользі Павловській, – пише ТСН.
У Дніпрі медики рятують тяжкопораненого нацгвардійця Владислава, який у серпні потрапив у полон на Донеччині. Його та ще сімох військовослужбовців росіяни катували у Миролюбівці. Потім поховали усіх в ямі та засипали сміттям. Владиславу дивом вдалося не лише вижити, а й доповзти до своїх. Він не може говорити, проте пише спогади про пережите.
Він посміхається — нарешті поруч із рідним братом та дружиною — і запевняє жестами, що не здасться. Владислав пише у зошиті про те, що допомогло йому витримати неможливе. За його словами, весь час перед очима були дружина і донька.
У серпні був шалений обстріл біля Миролюбівки на Донеччині, Владислав разом із побратимами розділилися, щоб знайти прихисток. Але у селі його схопили окупанти.
Владислава разом з побратимами завели в підвал. Там було дуже багато крові. І всі ті хлопці, які загинули, яких порізали, вони вже стояли на колінах. Вже зв’язані на колінах. І далі їх допитували — виколювали очі, відрізали губи, чоловічі органи відрізали, вуха. Йому також кусок вуха відрізали. А потім перерізали йому горло і «можливо, втомилися», припускає Владислав. Він був восьмим у черзі на тортури. Усіх полонених, яких вважали вбитими після катувань, росіяни — як були зв’язаними — поховали у ямі та закидали сміттям.
«Його спочатку одні впіймали, а потім вже завели в підвал, там вже були зовсім інші військові. Там їх було двоє, і ці двоє знущалися з них», — розповіла Суспільному дружина Владислава.
Владислав вижив після того, як російські військові кинули його та ще сімох бійців у яму, вважаючи їх мертвими.
«Побув ніч із ними, з тими загиблими в ямі. Аж тоді перерізав собі мотузку розбитою пляшкою і почав потрошку виповзати. Найбільше боявся, щоб не натрапити на них. Могло бути тоді гірше», — розповів він.
«Він каже, що йому пощастило, що коли їх викинули в яму, зверху ще сміття висипали, щоб не так видно було. Там була побита пляшка, у нього ж руки були зв’язані, і так він зміг тією пляшкою порізати мотузку», — розповідає Вікторія.
Владислава доправили 17 серпня до одного з медзакладів Дніпропетровщини у вкрай важкому стані. Через велику крововтрату та загнивання ран він потребував термінової операції. Генеральний директор закладу Сергій зазначив, що боєць тримався, бо був упевнений в одужанні. Лікарі вже провели операцію і роблять усе можливе, щоб він зміг знову говорити.
Що він вижив — медики вважають неймовірним. А що зміг доповзти до своїх —й поготів.
«Я не можу вам показати знімок. Він дуже страшний. Він страшніший, ніж можна навіть уявляти. Він почав вибиратися, закриваючи горло залишками одежі. Майже пʼять днів. Коли був без води, йому доводилося ловити мишей, розривати та пити з них кров, щоб чимось напитися», — каже лікар.
«Говорити не може — про все, що відбулося, написав у щоденнику. Пригадує, кілька тижнів тому його бригада втратила контроль над позицією поблизу Покровська. Намагаючись допомогти побратимам, Владислав потрапив у полон», — розповіла його дружина.
Свій тридцять третій день народження Владислав зустрів у реанімації в лікарні Дніпра. Передусім бодай по відео хотів побачити донечку.
Попереду у Владислава ще чимало операцій. Медики сподіваються: попри вкрай тяжке поранення, вдасться все відновити.
«Вже взяли зобовʼязання лор-хірурги зробити настільки класну операцію, щоб і шовчика не було видно, щоб міг розмовляти і дихати самостійно. Все це скласти в одне ціле», — сказав лікар.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини