Через західні санкції Росія змушена шукати альтернативні способи постачання критично важливих товарів. Цим користується Китай, заробляючи на залежності Москви від його продукції.
Як Китай заробляє на Росії?
Китайські експортери збільшили ціни на товари військово-промислового комплексу для покупців з Росії на 87%. Про це йдеться у дослідженні Інституту економік, що розвиваються, при Банку Фінляндії, передає 24 Канал з посиланням на Financial Times.
Вартість цих товарів рекордно зросла для російських покупців за три роки – з 2021 по 2024 рік. Тоді як для інших країн ціни на них у згаданий період підвищилися лише на 9%.
Дослідники відзначають, що хоча Росія й змогла налагодити закупівлі товарів із потенційним військовим застосуванням у постачальників з Китаю для обходу санкцій Заходу, витрати Кремля суттєво зросли.
Хоча бажаним результатом було б повністю відрізати військово-промисловий комплекс Росії від іноземних постачальників, ситуація, коли китайські компанії деруть із них утричі дорожче, теж є досить хорошим результатом,
– цитує видання західного високопосадовця.
За його словами, підвищення цін на 80% фактично майже вдвічі зменшує обсяг, який Москва може закупити.
- Автори дослідження дійшли висновку, що санкції обмежили технологічні можливості Росії, через що імпорт критично важливих товарів став значно дорожчим.
- В окремих випадках зростання вартості китайських товарів, на які поширюються імпортні обмеження, цілком пояснюється підвищенням цін, а не збільшенням експорту до Росії.
Як Китай допомагає Росії воювати?
Раніше журналісти The Economist з’ясували, що саме Китай допомагає підтримувати військову машину Кремля.
- Пекін, зокрема, експортує до Росії критично важливі компоненти для зброї, такі як деталі для дронів та артилерійські снаряди.
- Однак при цьому Китай нібито уникає масштабних постачань готових боєприпасів або летальної зброї, які могли б спровокувати американські чи європейські санкції.
Пекін не хоче міжнародного осуду, який виник би, якби на полі бою з’явилося забагато його зброї. Але є ознаки того, що Китай підійшов до цієї межі – і, можливо, перетнув її,
– зазначає видання.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини