Здибалися два куми на полонині, стали до розмови.
Один другому все каже, скільки він зробив. Той слухав, слухав і каже:
– Куме, як це вам вдається стільки встигати і ставитися до всього оптимістично ?
– Та я просто ні з ким не сперечаюся.
– Але це ж неможливо ?!
– Ну, неможливо, так неможливо.
Оповіла: Леся Яворська
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини