Високо в горах Карпатах молоді верховинці беруть шлюб…
Панотець:
– …А тепер, коли ми вас пошлюбили, коли молода віддала вже свою руку, серце і то всьо решта, молодий може накінець-то обняти і поцілувати її…
Десь здалека чути тихенький старечий голос:
– Та я вас прошу! Яку руку, яке серце? Яке обняти і поцілувати?!. Вже третий рік, як він її щовечора безбожно грає!..
Оповів: Любомир Коваль
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини