Вчитель у одній із шкіл дав п’ятикласникам домашнє завдання – попросити батьків розповісти їм історію з мораллю у кінци…
Наступного дня діти прийшли до школи і один за одним почали розповідати свої історії…
В основному це були типові історії: пролите молочко, врятовані песики, знайдені гроші, обкаканий молодший братик/сестричка, загублена вставна щелепа… Залишилася одна Марічка…
– Марічко, а в тебе є історія?
– Ая, є! Мій тато вповів мені про мою маму. Мама була льотчицею. Коли мос калі напали на Україну, мама пішла добровольцем до війська. І от їдного разу її літак збили над Донецьком. Вона приземлитися на парашуті в глибокому ворожому тилу і все, що у неї було – це літрова фляга самогонки, пістолєт і ніж. Поки вона спускалася, то випила всю самогонку, а перед самим приземленням побачила, що зі всіх боків оточена сєпарами. Ще з повітря вона застрелила десь десятьох, поки ся не скінчили патрони, потім, коли зірвала з себе парашута, зарізала ще чотирьох ножем, поки не зламалося лезо, а потім ще одного закопала насмерть ногами… Але сєпарів було дуже багато, її схопили і відвезли на суд до Ростова…
У класі запанувала така тиша, що було чутно, як дзижчить муха. Вчителька і діти в шоці…
– І що, що далі було з мамою?
– Та за якийсь час мама на літаку прилетіла до дому. Ще в аеропорту, як тільки вийшла з літака, всіх послала до сраки. А потім Президент причепив мамі орден. Наша мама тепер Герой України…
– Я-ааак так?
– Та от ми самі не знаємо як…
– Боже мій! А твій тато сказав, яка мораль цієї жахливої історії?
– Не зв’язуйтеся з нашою мамою і не слухайте, що вона несе! Бо вона і так дурна. А коли п’яна – то на неї взагалі нема ради. Тим більше зараз, коли вона ще й народний депутат…
Оповів: Любомир Коваль
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини