Одного разу Голова, Серце, Руки і Срака вирішили вибрати собі Шефа.
Голова:
– Я маю бути Шефом. У мене є розум. Я вмію думати.
Серце несміливо подало голос із глибини тіла:
– Я, взагалі-то, все відчуваю і пропускаю крізь себе. Я знаю, як організувати все так, щоби організм працював у оптимальному режимі…
Але його ніхто не послухав.
А тут і Руки кажуть:
– Ні-і-і! Ми будемо Шефом. Ми вміємо робити розмаїті цікаві речі. Без нас ніяк. Ми ж – Руки,.. середній робочий клас…
А Срака і собі:
– А можна, я буду вашим Шефом? Я також дуже хочу бути Шефом…
Тут всі давай над нею сміятися…
– Гет чисто звар’ювала-с! Ну який же з тебе Шеф? Ти ж тільки то і вмієш, що гівно випускати і пердіти,.. а-ха-ха-ха-хааа – ви тільки подивіться на неї – і вона також дуже хоче!..
Срака образилась і заткнулася. Наглухо…
Наступного дня стало всім зле. Голова болить,.. Серце виривається із грудей,.. Руки місця собі не знаходять, не слухаються. Цілий Організм барахлить…
…
І тільки після цього, і, то за дуже великі гроші, Голова, Серце і Руки ледве вмовили Сраку стати їхнім Шефом…
Так по цей день і живемо…
Зі Сракою на чолі…
Оповів: Любомир Коваль
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини