Митниця при виїзді в Польщу з України.
Підрулює газелька з брезентовим тентом на кузові. У кабіні 2 Гуцули, а під тентом 5 бідонів, доверху наповнених свіжовідкачаним медом.
Митники зраділи, пожвавилися і, пред’явивши всякі папірці з приводу мита на вивіз меду за межі України, стали питально-вичікувально дивитися в очі Гуцулам.
Один Гуцул не змигнувши оком заявляє, що це ЇХ мед, він його збирається загнати друзям-перекупникам в Польщі і, якщо пани-митники будуть такі люб’язні і скоріше їх пропустять, то по дорозі назад він обіцяє їм віддячити пляшкою польської горівки.
Скривджені таким видним нерозумінням проблем чесних співробітників української митниці, ті заявляють, що без сплати повного мита (30% від ринкової вартості вантажу в Польщі, близько $200) вони вантаж не пропустять.
Hа це Гуцул говорить, що і пляшку він тоді теж не поставить.
У відповідь лунає дружний сміх митників і прикордонників. А потім починається справжній цирк. Газель з’їжджає з траси на травичку. Гуцул дзвонить кудись по мобільнику, вони з другим Гуцулом відкривають тент і кришки бідонів і сідають курити.
За півгодини з польського боку під’їжджає критий гpузовичок і діловиті поляки вивантажують на травичку… 5 бджолиних вуликів і відкривають льотки.
Далі Ви напевно вже представляєте. За неповних 2 години 5 роїв бджіл безмитно із зухвалим і безпардонним дзижчанням, під матюки прикордонників і скрегіт зубів митників об залізо прикордонного шлагбауму перекачують начисто весь вміст 5-ти бідонів до себе в вулики.
Українці закривають тент і з гордим видом в’їжджають в Поляндію без краплі меду.
Ось і борися після цього з контрабандою!