Про велелюбне подружжя і склянку води

Закарпаття. Лягли чоловік з жінкою спати.
– Сонце, давай займемеся коханням? – пропонує чоловік.
– Син не спить, – відповідає жінка.
– Та спить.
– Нет, не спить, – наполягає жінка.
– Айбо позерпай (никай): синку, принеси лим води…
(тишина)
– Видиш спить! – втішився чоловік.
Шалене кохання, бурхлива кульмінація. Обоє в екстазі на постелі.
І тут лунає голос із темряви: “І довго я туй з кружков буду стояти?”

Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини