Стою я в Берліні на хіднику і дивлюся, як до мене під’їжджає на мотоциклі поліцай.
– Треба прибрати звідсіля цю машину.” – каже до мене поліцай.
– Якого біса? Вона, начебто, нікому не заважає! – кажу я.
Поліцейський злазить з мотоцикла, мовчки дістає квитанції, виписує на одній штраф в 100 Євро, і, дивлячись мені в очі, запихає її під двірник.
– Негідник, – кажу я.
Поліцай відриває ще одну квитанцію на 100 Євро і так само мовчки запихає її під двірник автомобіля.
Я кажу йому: “фашист”. Він дістає чергову квитанцію і проробляє ту ж саму процедуру…
Так тривало хвилин 15, поки у нього не скінчилися усі квитанції. Він сів на мотоцикл і поїхав… Йому було усе до сраки…
Я знизав плечима, повернувся і пішов геть. Мені теж було усе до сраки. Це була не моя машина, а якогось із-за порєбріка…
До теми:
- Про ДАЇвця, крутого хлопа і політичну ситуацію
- Про поліцейського, священика і релігію
- Про даїшників і священика
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини