Ось який довгий шлях пройшов соняшник, аж поки став одним із улюблених символів України.
На американському континенті соняшник був дикоростучою рослиною і мексиканці називали його “квітка сонця”. До Європи сонячні квіти потрапили на кораблях іспанських завойовників у 1510 році. Соняшники посіяли вперше в Мадридському ботанічному саду. Спочатку сприймали цю яскраву квітку виключно як декоративну рослину, називали перуанською хризантемою і прикрашали ними клумби і сади.
1576 року ботанік Матіас де Лобель, перший дав науковий опис соняшника і узаконив назву як Helianthus (з грецької helios – сонце, anthos – “квітка”). Пройшло майже 200 років, поки в 1716 році в Англії, був зареєстрований патент на отримання олії. До того часу англійці їли молоді суцвіття соняшника з оцтом і маслом.
В Україну велика жовто-гаряча квітка потрапила у ХVІІІ столітті. І ще 125 років використовувався як декоративна рослина, аж поки не почали використовувати як сільськогосподарьку культуру. Українці полюбили соняшник за цілющі і корисні властивості, за простоту і яскравий вигляд.
За матеріалами Відкривай Україну.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини