Жила на світі консерватóрка, яка хотіла підкорити світ музикою.
І коли вона вправлялась, то залишала кришку рояля закритою, бо ж розуміла, що іншим мешканцям дому своєю музикою вона виликого задоволення не принесе… І, граючи на роялі, вона ніколи не забувала закрити вікна наглухо… І ніколи не грала після десятої вечора… І коли вона ходила по місту, то тримала ноти Бетховена таким чином, щоб ніхто не бачив ім’я цього композитора… Така була консерватóрка.
Як шкода, що вона ще ненародилась…