Єдина людина, яку ви ніколи не зможете побачити збоку, — це ви самі. Дзеркала, фото- і відеокамери спотворюють дійсність, як і наш мозок, який має звичку прикрашати реальність. Якщо ви готові дізнатися, які «фільтри» постійно коректують вашу зовнішність і про що недоговорюють ваші власні очі, то ця стаття — для вас.
Ми попереджуємо, що, можливо, після отриманої інформації життя вже не буде таким, як колись, а перед читанням рекомендується запастися мужністю і ромашковим чаєм.
1. Ми сприймаємо себе красивішими, ніж є насправді
Багато людей перекладають провину за невдалі знимки на фотографа або освітлення і впевнені, що не бреше тільки дзеркало. Але вчені стверджують, що того красеня, якого ви бачите кожного дня в дзеркалі, не існує, а є такий самий, але трохи більш своєрідний. Мозок захищає ніжну психіку господаря і підрихтовує зовнішність в його власних очах. Згодом ми настільки звикаємо до візуальних коректувань самих себе, що перестаємо звертати увагу на деякі недоліки.
Але вчені не перестали шокувати людей, далеких від світу науки, і вирішили провести серію експериментів, щоб остаточно довести, що кожен мешканець Землі — хоч-не-хоч, а самозванець.
Дослідники сфотографували добровольців, а потім обробили їх знимки у фоторедакторі. Учасників експерименту попередили, що світлини були відретушовані, а їх завдання — знайти оригінальне зображення. Ніхто з учасників досліду із завданням не впорався, тому що рука постійно тягнулася до своєї більш привабливої версії.
Найцікавіше, що коли вчені просили знайти необроблену знимку іншої людини, то учасники експерименту легко справлялися з цим завданням. Виходить, що ми прикрашаємо тільки власну зовнішність. Такий тест можна провести й самостійно, щоб подивитися на себе справжнього. Хоча все ж є в цьому світі речі, про які краще не знати.
Парадоксально, але не зважаючи на популярність руху, який закликає людей прийняти та полюбити себе такими, якими вони є, з кожним роком попит на пластичні операції тільки зростає. Більшість пацієнтів спочатку бажають трохи підправити дані, отримані при народженні, але коли перша операція проходить успішно, то з людини спадають кайдани страху й сумнівів. Вона починає знаходити нові приводи відвідати пластичного хірурга. Крім того, що наш мозок коригує власну зовнішність, так і до нових змін він звикає досить швидко, а потім починає натякати, що результат втручань не дуже вже й помітний, тому сміливо можна ще підкачати губи, зробити повторну ринопластику і змінити імпланти в грудях на більший розмір. Так з-під контролю втікає початкове бажання злегка підправити природні дані.
Однією з популярних причин, яка змушує людей лягати під ніж, — прагнення мати ідеальні селфі. І це не дивно, адже сучасні люди вперше в історії людства бачать себе на знимках, а це у свою чергу допомагає ретельно вишукувати й фокусуватися на речах, які нам в собі не подобаються. Іншими словами, ми тримаємо свою зовнішність під постійним контролем. Навіть наш власний мозок не встигає згладжувати кути, що призводить до різних психічних захворювань, таких як дисморфофобія. Ось і відповідь на запитання, чому не варто боротися з ілюзіями зовнішності, які підкидає наш мозок (не заважайте йому працювати й обмежте себе в бажанні робити по 150 селфі щодня).
2. Щодо своєї тілобудови ми помиляємося теж
Якщо з обличчям все зрозуміло і ми справді не можемо побачити себе збоку, то з тілом, здавалося б, справи мали б іти легше і для оцінки свого стану нам досить подивитися зверху донизу. Але і тут зачаїлася каверза зі спотворенням сприйняття. Вчені з’ясували, що люди як з надмірною вагою, так і з нормальною або недостатньою не можуть адекватно сприйняти свою комплекцію.
В останні роки відбулися масові зміни в уявленні того, якою повинна бути нормальна вага. Через моду на пишні форми (дякуємо, Кім Кардаш’ян!) люди почали гнатися за великими об’ємами, і така популярність великих розмірів урівноважила наше сприйняття, зрушивши межу з параметра «надмірна вага» на «нормальна». Значна частина людей з надмірною вагою не зауважує ожиріння ні у себе, ні у своїх дітей, що викликає серйозне занепокоєння у лікарів.
Вчені з’ясували ще одну цікаву річ: жінки при оцінці параметрів тіла спираються на минулий досвід. Учасницям експерименту показували зображення людей з тілобудовою різних типів. З’ясувалося, що жінки визначали її, ґрунтуючись на даних попередньої світлини. Наприклад, вони сприймали людину з ожирінням як людину з нормальною вагою, якщо на попередній знимці вага дійсно була в нормі. Це впливає і на уявлення про розмір нашого тіла. Спираючись на спогади, ми впевнені, що досі занадто худі або занадто товсті, і не помічаємо, якими є насправді.
3. Наш голос дійсно не такий, яким ми його чуємо
Якщо ви хоча б раз чули запис свого голосу, то напевно думали: «Невже це я?!» До речі, якщо аналізувати подану вище інформацію, можна припустити, що на всіх нас чекав би такий шок, якби ми побачили себе збоку. Але повернемося до голосу. Так, ті неприємні звуки на аудіо дійсно належать вам. З цим треба просто змиритися. А ще вчені стверджують, що якщо часто слухати власні аудіозаписи, то врешті ви звикнете до різниці й реагувати на свій голос будете не так гостро (але цей метод підходить тільки для людей, сильних духом).
Людині властиво сприймати свій голос нижчим за висотою звуку, ніж він є насправді. Дослідження підтвердили, що люди змінюють тон свого голосу не тільки в залежності від ситуації (наприклад, коли нам хтось подобається або ми намагаємося здаватися серйознішими), але і намагаючись повторити той тембр, який самі чуємо. Наприклад, в ході експерименту люди, які чули свій голос через мікрофон, в якому висота звуку була змінена, підсвідомо змінювали голос і намагалися зробити його за звучанням таким, до якого вони звикли.
4. Чим старшими ми стаємо, тим молодшими себе відчуваємо
Вчені стверджують, що всі ми трохи Бенджаміни Баттони. Дослідження підтвердили, що наше сприйняття старіння не є статичним і змінюється у міру того, як ми стаємо старшими. Звичайно, це не дивно, адже ви й самі, напевно, пам’ятаєте, як колись випускники університету здавалися вам динозаврами, а тепер — такими юними, які ще й життя не бачили. Але вчені витратили час не тільки на з’ясування всіх очевидних речей, але і на те, щоб виявити причину неприйняття старості. Полягає вона в тому, що молодь розглядає похилий вік в негативному ключі. Їм здається, що нічого доброго на тому боці життя немає, а літні люди насправді щасливіші від молодих і більше уваги приділяють позитивним емоціям. Ось і перший позитивний пункт цієї статті, який змушує радіти простій істині: так, ви постарієте, але при цьому вам буде добре.
Підсумки експерименту також підтвердили, що чим старшою стає людина, тим молодшою вона себе почуває. Цікаво й те, що представники різних вікових груп називали різні цифри, кажучи про бажану тривалість життя. Наприклад, діти та молодь часто мріяли дожити до 90 років. До 30 років люди починали боятися своїх бажань і злегка зменшували розмір передбачуваного життя. Ближче до 50 років бажання жити повертається знову, і люди починають мріяти про 93 роки життя.
5. Гроші наділяють відчуттям особливості
Психологи підтвердили той факт, що гроші дійсно змінюють людей і їх сприйняття. Наприклад, люди з низьким достатком вважають, що багатство не пов’язане з генами: будь-хто може як розбагатіти, так і втратити все. Багатії ж відчувають себе особливими не тільки в плані можливостей, але і генетики. Вони впевнені, що їм на роду було написано зайняти таке становище в суспільстві — і ніяк інакше бути не могло. Також забезпечені люди вважають, що життя справедливе і кожен отримує те, на що заслуговує.
Інші дослідження підтвердили, що багатії гірше зчитують емоції людей, хоча самі вони так не вважають, тому схильні часто помилятися у виборі оточення.
6. Оцінити власні здібності так само важко, як і зовнішність
Психологи стверджують, що людина не бачить як своїх плюсів, так і сліпих зон, а на оцінку наших власних здібностей сильно впливає оточення і результати інших людей. Наприклад, в командних завданнях люди вірять в себе й оцінюють свої знання досить високо, коли інші гравці показують гарні результати, і розчаровуються в собі, якщо команда виступає погано. Так взаємодія з професіоналами своєї справи дозволяє нам краще почуватися в умовах спільної роботи — і повними невдахами, якщо поруч опиняються некомпетентні люди. Тому щоразу, коли ви сумніваєтеся в собі, варто згадувати цитату дядечка Фрейда: «Перш ніж діагностувати у себе депресію і занижену самооцінку, переконайтеся, що ви не оточені ідіотами».
Як ви думаєте, яким був би світ, якби люди бачили себе справжніми? Якби випала така можливість, ви хотіли би побачити себе збоку?
За матеріалами
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини