Заслужений артист Росії, лідер гурту “Машина времени” Андрій Макаревич 11 грудня відзначає свій день народження.
Так, йому виповнюється 66 років. Як музикант виглядав у молодості, як заступався за Україну і чому його багато хто не любить на батьківщині, розповість OBOZREVATEL.
Андрій Макаревич народився 11 грудня 1953 року у Москві. Батько – архітектор і викладач Вадим Макаревич, мати – лікарка-фтизіатриня, вчена-мікробіологиня Ніна Макаревич (в дівоцтві Шмуйлович).
Під керівництвом батька, який був музикантом-аматором, Андрій Макаревич з ранніх років грав на фортепіано. Він вступив до музичної школи по класу фортепіано, але, всупереч волі батьків, кинув навчання.
Андрій Макаревич у юності
Навчаючись у школі, хлопчик збирав колекцію метеликів, мріяв стати фахівцем з вивчення змій і навіть тримав їх у домі. У 12 років Макаревич почав самостійно займатися грою на гітарі. Він писав вірші, грав на гітарі бардівські пісні.
У 1969 році разом із кількома однокласниками – Олександром Івановим, Павлом Рубіним, Ігорем Мазаєвим і Юрієм Борзовим – Андрій Макаревич організував гурт “Машина времени”. З ним пов’язана практично вся творча діяльність Макаревича. Він донині є керівником гурту, його “обличчям”, основним автором текстів, композитором і виконавцем.
Як відомо, від самого початку Євромайдану Андрій Макаревич виступав на його підтримку і критикував російські ЗМІ за те, як вони висвітлювали події в Україні. Після втечі Віктора Януковича музикант назвав переховування його на території Росії ганьбою перед усім світом, зазначивши: “Чесна людина не буде переховувати злочинця і злодія. А злодій – буде”.
Андрій Макаревич, Юрій Шевчук, Михайло Чернов, 2001 рік
На початку 2014 року Андрій Макаревич одним із перших виступив проти окупації Криму, також музикант взяв участь у Марші миру. Відомо, що проросійським сепаратистам з Донбасу він порадив емігрувати в Росію.
Андрій Макаревич на Марші миру у Москві 15 березня 2014 року
“Іду в Марші миру. Розумію, що час не дозволяє дійти до Сахарова, зіскакую у провулок перед Трубною. Трішки запізно розумію, що зараз упремося в кургінянівських соколів. З провулка виринають двоє – мужики років під 50, добре вдягнені. У мене на лацкані маленький пацифік із жовто-синьою стрічкою. Крик: “Бандера, бл***!” Підбігають, впізнають, ціпеніють на мить, це дозволяє мені, не змінюючи швидкості і напрямку, пройти повз них. У спину: “Андрюха! Жид Бандері продався!” Боюся, цей народ вже не врятувати”, – розповідав у 2014 році Макаревич.
У квітні того ж 2014 року на будівлі Дому книги на Новому Арбаті у Москві з’явився плакат “П’ята колона. Вони живуть”, де були портрети музикантів Андрія Макаревича, Юрія Шевчука, опозиціонера Олексія Навального, Бориса Нємцова і депутата Держдуми Іллі Пономарьова.
Також Макаревича жорстко засудили в Росії за те, що у серпні 2014 року він зустрівся з жителями звільненого Слов’янська і дав благодійний концерт у Святогорську перед дітьми-біженцями. Артиста хотіли визнати персоною нонграта в Росії і позбавити всіх нагород, створивши відповідну петицію на сайті “Change.org”.
Андрій Макаревич у молодості
Концерти артиста у Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Самарі, Кірові і низці інших міст були скасовані.
У 2017 році у статті в “Новій газеті” Андрій Макаревич наголосив, що в російському суспільстві, за допомогою влади, встановився розкол після подій в Україні, але в нього немає рецепту, що робити із ситуацією в країні, бо можливість діалогу між людьми втрачено.
Якось у коментарях під своїм постом у Фейсбуці Макаревич припустив, що пропаганда Кремля відкрила “якийсь двадцять п’ятого кадр, який реально перетворює людей на злобних дебілів”, – у Росії це також отримало широкий резонанс.
У 2015 році музикант у Білорусі дав інтерв’ю виданню “Будзьма беларусамi”, де розповів, чим білоруси відрізняються від росіян: “Різниця є, звичайно. Хоча б навіть у ставленні до природи. У вас це ставлення європейське, у нас – зіпсоване кочовиками. Кочовики звикли паскудити, бо вони не сидять на місцях: вони завтра їдуть далі. Можна не дбати про чистоту. Підозрюю, що в росіян це залишилося з часів татарського ярма”.
Андрій Макаревич на концерті у Чернігові, 21 вересня 2019 року
У квітні 2019 року Макаревич засудив рішення Путіна видавати паспорти Росії жителям окупованого Донбасу, чим викликав різку критику з боку своєї колеги, співачки Юлії Чичеріної, яка заявила, що “Макаревич – найяскравіший представник суспільства споживання, мажор з роздутим его, з дитинства обласканий славою і солодощами. Для того, щоб він зрозумів, навіщо жителям Донбасу російський паспорт, треба вивезти його в Докучаєвськ, Ясинувату або у Кіровськ, щоб він пожив кілька днів там і розповів би цим людям в очі, чому він не хоче, щоб їм дали паспорти”.
“АіФ”
А нещодавно Андрій Макаревич, актриса Лія Ахеджакова та багато інших звернулися до Путіна із закликом не підписувати закон про визнання фізичних осіб іноземними агентами. Звернення було опубліковане на сайті громадського руху “За права людини”. Після цього Макаревич піддався масовій критиці з боку росіян у соціальних мережах. Так, на адресу Макаревича і Ахеджакової посипалися звинувачення, докори і лайка. Зокрема їм дорікнули у русофобії і зраді своєї країни. Громадським діячам через незгоду з позицією керівництва Росії запропонували “валити з країни”, оскільки ті нібито “проти Росії”.
Якось у 2016 році Андрій Макаревич зазначив, що більше не хоче говорити про політику. “…Мені це глибоко нецікаво, я сказав усе, що хотів, і відтоді мало що змінилося”, – сказав він DW.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини