1948 рік. Їде чоловік фірою лісом, аж тут перестріли його бандерівці.
– Куди їдете прошу пана?
– Та моркву везу в заготконтору. А що таке?
– Та нічого такого, – кажуть йому хлопці, перегороджуючи шлях. – То ми тут з комуністами воюємо, а ти їх годуєш!
Набили хлопові трохи писок, ну не вбивати ж дурня за це. Потім взяли найбільшу моркву і засунули в одне місце.
– Гаразд, відпускаємо на перший раз, але якщо ще раз зловимо на тому, що комунякам їжу возиш, розстріляємо. Зрозумів? – перепитує чоловіка командир.
– Зрозумів-зрозумів,- відповідає той, витираючи розбитого носа, але з ледь помітною усмішкою.
– То ти, гнидо, ще й насміхатися смієш…
– Та помилуйте хлопці, – просить той, – та то я не з вас, просто я згадав, що мій сусід позаду буряк цукровий везе.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини