Їхали у поїзді в одному купе доярка і гарна молода краля. Доярка в захопленні від прикрас на жінці. Діаманти, перли, золоті каблучки…
– Яка краса!
Красуня із зневагою:
– Дрібниці. Всього дві ночі кохання…
Доярка із заздрістю дивиться на хутро. Краля:
– Всього тиждень кохання…
Після поїздки доярка повернулася до себе в село. Ніч. Хата доярки. Обережний стукіт у двері. Доярка:
– Хто там?
Тихий голос:
– Це я, бригадир Петро!
Доярка:
– Йшов би ти, Петре, зі своїми карамельками…