Приїхав хлопець поступати в Москву, в театральний інститут. Перший екзамен – російська література. Білет – “Тургенев, Муму”.
– У цьому оповiданнi Тургенев описав життя за крiпаччини. Жила-була бариня i був у неї крiпак, якого звали Герасим. Крiпак той був глухий i нiмий i тому не мав можливостi спiлкуватися з iншими людьми.
– Маладой чєлавєк, гаварітє пажалуйста па-русскі – екзамєн вєдь по русской літєратурє!
– Чекайте-чекайте, зараз все буде! Так от – мав Герасим лише одного товариша – цуцика якого вiн назвав Муму, бо бiльше не вмiв нiчого говорити. От якось той цуцик нагавкав на бариню, вона розсердилась i наказала Герасиму його втопити..
– Маладой чєлавєк, да гаварітє же па-русскі, тєм болєє, что нє всє Вас понімают…
– Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от – що робити Герасиму – вiн же крiпак? Узяв човника, виплив на середину озера, прив’язав на один кiнець Мотузки цеглину, другий кiнець – цуциковi на шию. Пiдняв його, а цуцик йому у вiчi глянув i вашою клятою мовою говорить: “Гєрасім! За что???”