Турист лізе на гору – без спорядження. Подолав п’ятитисячку, підтягується на останній кручі і бачить плато, на якому росте зелена травичка, овечки пасуться, і дідо стоїть.
Турист думає: “Зараз троха повишу, відпочину, потім останній ривок і залізу на плато”. Тут до нього підходить той дідо і каже:
– Ти шо, з самого низу ліз сюди?
– Угу, – каже турист.
– Втомився, певно? – питає дідо.
– Та не питай! – валить хлопові піна з рота.
– Ну тепер можеш руки відпустити. – без жодної іронії промовляє дідо.
– ?!?!? Ти шо дурний! Та мене ж там не позбирають!
– Та ти не бійся. Я мольфар, чарівник себто. Маю велику силу і тебе втримаю.
– А не пішов би ти діду……..вівці пасти!..
Хвилин п’ять ще говорили один одному дідо і турист. Потім турист все-таки погоджується (висіти вже не годен).
Тут мольфар витягує руки допереду, закриває вочи і шось собі буркоче під ніс.
А потім як зарипить на всьо плато:
– А ну відпускай руки!
Турист відпустив руки і…, зрозуміло, полетів вниз. Дідо довго дивився йому вслід, потім виронив спроквола:
– Видно паскудний я мольфар!
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини